Ну смотрите, вы спросите у неё "не обидешься ли ты и тд." и следите за её глазами, если она начнёт отворачивать их или же смотреть в другую сторону. Или делать действия которые будут закрывать ваше лицо. Так же, может измениться её тон, в голосе. То она обидеться в душе, даже если скажет езжай. Ну если так подумать, это будет выглядеть как кидалово.
Поэтому лучше пропустить один день шашлыков или избежать соры. Так как я не знаю вас и вашу подругу, поэтому может возникнуть сора. Да я и не думаю что это ваши последние шашлыки.
._. как то так.
Аванга́рд у кіно́ — напрям, що виник у Франції після Першої світової війни. Згодом поширився в інших країнах.
Режисери авангарду у кіно на чолі з Л. Деллюком виступили проти комерційного кінематографа, який копіював твори театру і літератури, вважали, що його розвиток має бути пов’язаний із запитами глядача. Авангард у кіно не мав чіткої ідейної програми. Його представники виступали за оновлення кіноформи, надавали перевагу засобам кіновиразності (деталь, ракурс, світлотінь, метафора).
Серед представників авангарду у кіно — Ж. Епштейн, Ж. Дюлак, Ж. Ренуар, А. Ганс.
Розрізняють три течії авангарду у кіно:
перша (1920–1925) — французька школа, що була естетично новою, але цілком не розривала зв’язків із класичним кіно, вона отримала назву французького імпресіонізму;
друга (1921–1926) і третя (1927–1930) були міжнародними, радикальнішими за першу; друга — пов’язана з дадаїзмом і сюрреалізмом;
третя, соціальна, документальна, — з концепцією «Кіно-ока» Дз. Вертова.
1: а, б, в, г; 2: а, б, в; 3: а, б, в, г; 4: а, б, в, г, д; 5: а, б, в, г; 6: а, б, в.