Объяснение:
~ 8 ~
вигляді графіків і таблиць) відображаються на екрані комп’ютера;
розширюється коло можливих самостійних експериментів творчого
характер; формуються навички дослідницької діяльності.
Використання ЦВКК в освітньому процесі націлене на:
підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності учнів;
формування готовності учнів використовувати свої знання в
реальних життєвих ситуаціях (вивчати реальний світ, моделюючи
різні процеси); реалізацію завдань інтелектуально-спрямованої
педагогіки як засобу розвитку і саморозвитку учнів в ІКТ-
насиченому середовищі; зміну в взаємодії між школярами і
педагогами в ході спільної урочної й позаурочної діяльності.
Серед основних переваг роботи з цифровим обладнанням
слід виділити для вчителя: скорочення часу на підготовку і
проведення лабораторних і практичних робіт з фізики (за умови
наявності у вчителя достатнього досвіду роботи з цифровими
пристроями), розширення спектра лабораторних і практичних робіт
з різних тем як в рамках планування урочної так і позаурочній
діяльності, можливість розробки авторських проектів
лабораторних робіт і демонстраційних експериментів; для учнів:
можливість розкриття творчого потенціалу в рамках уроків
природничого циклу, а також в дослідницькій діяльності;
можливість підвищення рівня знань в процесі активної діяльності в
ході експериментально-дослідницької роботи на уроках фізики.
Використання цифрових датчиків надає можливості
педагогам й учням проводити широкий спектр досліджень,
демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати
науково-дослідні проекти, що сприяють вирішенню
міжпредметних задач.
В рамках даного посібника реалізується завдання розкриття
основних напрямків застосування ЦВКК, а також ознайомлення
педагогів з прикладами реалізації комплексів в різних формах і
видах діяльності. Вчителі фізики отримають можливість
ознайомитися з прикладами розробки змісту окремих дослідів,
проведення яких можливе на базі використання ЦВКК,
лабораторних робіт, здійснення яких утруднено при використанні
традиційного обладнання або точність отриманих даних
недостатня для вирішення задач навчання. Методичні
рекомендації дозволять учителю самостійно організовувати
ответ:Людина завжди хотіла літати, як птах, вигадуючи найрізноманітніш підняти себе в повітря. Зараз в цьому немає проблем, так як літаки вже давно стали поширеним видом транспорту, але давайте трохи зануримося в минуле і подивимося з чого все починалося. Розглянемо найбільш цікаві факти про повітряні кулі і хто був їх першим випробувачем.
Що таке повітряна куля?
Повітряна куля – апарат, наповнений газом, за до якого людина може підніматися в повітря на невеликий час. У нього є істотний недолік – відсутність елементів управління, тобто він просто летить в ту сторону, в яку дме вітер. Так що такий вид транспорту швидше підходить для прогулянок, ніж як засіб постійного пересування. До того ж в його кошик не можна помістити надто багато людей чи важкого вантажу, вага дуже обмежена.
Історія і перша повітряна куля
Першовідкривачами в цій сфері стали брати Монгольф`є. Хоча існують згадки про те, що ще в 1306 року в Китаї було відкрито сам принцип аеростатичного польоту. Тоді, звичайно, не робили повітряних куль, але маленькі кульки так, їх наповнювали димом і піднімали вгору, щоб повеселити натовп.
У 1783 році вищезазначеними братами була представлена світу перша повітряна куля, яка піднялася в повітря. До цього вони більше року ставили експерименти і терпіли невдачі, але потім залучили хіміків до своєї роботи і разом, методом проб і помилок, добилися результату.
Першу повітряну кулю брати Монгольф`є показали своїм рідним, вона була невеликих розмірів в 3, 5 метра, але змогла набрати висоту в 300 метрів і утриматися на ній майже 10 хвилин. Після цього успіху, було прийнято рішення продемонструвати винахід широкій публіці.
І ось 5 червня 1783 року на очах у безлічі людей полетіла перша повітряна куля розміром 11, 5 метрів. Вона пролетіла понад 2000 метрів і вдало приземлилася на землю!
Перший політ на повітряній кулі
Через деякий час після успіху знамениті брати зважилися продемонструвати свій винахід королю Людовику XVI. Сталося це в Версалі 19 вересня цього ж року. Тільки тепер він летів не порожній, а з пасажирами – вівцею, куркою і качкою. Вони були обрані невипадково, вівця повинна була продемонструвати реакцію людського організму в повітрі, а інші двоє, просто вже вміли літати.
Їх політ тривав 10 хвилин, долаючи відстань у 4 кілометри. Тварини при посадці не постраждали, король залишився задоволений!
Объяснение: