Опыты с различными радиоактивными препаратами показали, что как при α-распаде, так и β-распаде происходит превращение одного химического элемента в другой. Используя ядерную модель атома, предложенную Э. Резерфордом в 1911 году, это можно объяснить изменениями, происходящими с ядрами при радиоактивных превращениях.
В уравнениях радиоактивного распада ядра атомов обозначаются так же, как и сами атомы в таблице Д. И. Менделеева. Число, стоящее перед буквенным обозначением ядра сверху, называется массовым числом, а снизу — зарядовым числом (или атомным номером).
Пример:
Ra88226 — обозначение ядра атома радия, зарядовое число — 88 , массовое число — 226 .
Массовое число ядра атома данного химического элемента с точностью до целых чисел равно числу атомных единиц массы, содержащихся в массе этого ядра.
Зарядовое число ядра атома данного химического элемента равно числу элементарных электрических зарядов, содержащихся в заряде этого ядра.
Оба эти числа — массовое и зарядовое — всегда целые и положительные.
Распадающееся ядро называется материнским и обозначается в уравнении радиоактивного распада XZA , ядро продукта распада — дочерним и обозначается YZA .
Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів
Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.
З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля
Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.
Якщо ми зарядимо відокремлений провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ... qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.
φ=1, то q
[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)
Эмність не залежить а ні від заряду, а ні від потенціалу, а залежить лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)
Напиклад, для кулі:
С=4πε0εr
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища
1. Если число молекул делить на число Авогадро, находится число молей газа. Напишем ур-е Менд. -Клапейрона: pV= nRT (здесь n - число молей). Тут уже осталось одно неизвестное: давление p, которое и вычисляешь.
Ты можешь даже гордо заметить учителю, что составитель задачи тут сплоховал: род газа в этой задаче никакого значения не имеет. Можно было взять и, например, углекислый газ, водород и т. д. - ответ был бы тем же.
2. Используется известная ф-ла Mv^2/2= 3/2*RT, где М - молярная масса газа, v - среднеквадр. скорость молекул, R - универс. газовая постоянная.
Объяснение: