в эпохе бронзы начали жить в земленках и занимались скотоводством и земледелием они жили рядом с озерами и реками и занимались рыболовством и в центре жилищя ставили очаг а сейчас мы не пользуемся очагами и ещё они выкапали в земле ямц чтобы хранить там продукты
Объяснение:
ВОТ ЕЩЁ ИНФОРМАЦИЯ ЕСЛИ НУЖНО
Особенности эпохи бронзы.
В бронзовом веке (нач. ІІ тыс. до н.э.) возникает и развивается металлургия меди и бронзы, т.е. была изобретена технология получения бронзы – сплава меди и олова. Поэтому эта эпоха получила название – бронзовый век.
Эпоха бронзы делится на три периода:
1) Ранняя бронза – ХVІІІ – ХVІ вв. до н.э.
2) Средняя бронза – ХV – ХІІІ вв. до н.э.
3) Поздняя бронза – ХІІ – VІІІ вв. до н.э.
В бронзовом веке архаические формы хозяйства и быта эпохи неолита сменяются скотоводством и земледелием; временные стойбища бродячих охотников – постоянными, с элементами благоустройства. В начале 2-го тыс. до н.э. у степных племен Казахстана формируется комплексное скотоводческо-земледельческое хозяйство. Эпоха бронзы является временем развития скотоводчества как формы хозяйства, развивается и мотыжное земледелие, применяются новые орудия труда в земледелии. В середине 2-го тыс. до н.э. в степной зоне Евразии выделяются пастушеские племена.
В конце 2-го - нач. 1-го тыс. до н.э. (период поздней бронзы) большинство населения степных районов Казахстана , переходит к новой форме хозяйства – кочевому скотоводству. Выделение скотоводов из остальной массы племен явилось первым крупным общественным разделением труда.
В середине 2-го тыс. до н.э. племена, населявшие современный Казахстан, овладели производством бронзовых изделий. Развивалось горное дело. Известно множество древних разработок руды в районах Джезказгана и Зырьяновска (медь), в горах Атасу, реке Калбы и Нарыма (олово), в Казангункуре, Степняке и Акджале (золото). Обнаружено более 100 поселений и 150 могильноков эпохи бронзы. Найдены литейные мастерские, совершенствовалось изготовление изделий из сплавов различных металлов: орудий труда (ножи, серпы, косы, топоры), оружия (кинжалы, наконечники копий и стрел), украшений (бляхи, браслеты, бусы, гривны).
Древние мастера эпохи бронзы хорошо владели техникой литья, чеканки, тиснения, шлифования, пиления и полировки. Для растирания зерна продолжали применяться каменные орудия (зернотерки, ступки, песты).
ответ:Електростатика - розділ вчення про електриці, що вивчає взаємодію нерухомих електричних зарядів.
Між однойменно зарядженими тілами виникає електростатичне (або кулоновское) відштовхування, а між різнойменно зарядженими - електростатичне тяжіння. Явище відштовхування однойменних зарядів лежить в основі створення електроскопа - приладу для виявлення електричних зарядів.
Объяснение: речовина ізолюючого шару між двома поверхнями конденсатора грає важливу роль у величині електроємності цього конденсатора. Заміна повітря, як ізолюючого шару між поверхнями конденсатора, яким-небудь іншим рідким або твердим ізолятором справляє на величину електроємності конденсатора таку ж дію, яке надає відповідне зменшення відстані між цими поверхнями при збереженні повітря як ізолятор. При заміні шару повітря шаром іншого рідкого або твердого діелектрика електроємність конденсатора збільшується в K раз. Ця величина K названа Фарадеєм індуктивного здатністю даного діелектрика. Сьогодні величину K називають звичайно діелектричною проникністю цього ізолюючого речовини.
Таке ж зміна електричної ємності відбувається і в кожному окремому провідному тілі, коли це тіло з повітря переноситься в іншу ізолюючу середу. Але зміна електроємності тіла тягне за собою зміну величини заряду на цьому тілі при даному потенціалі на ньому, а також і назад, зміна потенціалу тіла при даному заряді його. Разом з цим воно змінює і електричну енергію тіла. Отже, значення ізолюючої середовища, в якому поміщені електрізуемость тіла або яка відокремлює собою поверхні конденсатора, є вкрай істотним. Ізолююча речовина не тільки утримує електричний заряд на поверхні тіла, воно впливає на саме електричне стан останнього.
1)Кол-во вещества вычисляется по формуле:n=m/Mr(молярная масса вещества)
m=0,5 кг ; Mr(Ag)=108 кг/моль -> n= 0.5/108=0.004 моль.
2)Из формулы в пункте 1 n=m/Mr выводим формулу массы , m=n*Mr.
n=3 ; Mr(CaCl2)=40+35.5*2=111; m=3*111=333 кг.