Объяснение:
1. Что определяет смену времени года и наличие тепловых поясов на Земле?
Ну смена времён года из-за силы притяжения. Ось земли имеет наклон, смотря каким "боком" (или полушарием) развёрнута земля к солнцу и чем ближе к нему или дальше, от того и зависят времена года.
2. Какое время определяет тропический год?
Тропический год - или солнечный год - это отрезок времени, за который солнце завершает один цикл смены времён года, как это видно с Земли , например, время от одного весеннего равноденствия до следующего, или от одного дня летнего солнцестояния до другого.
3. Какая неточность возникла в юлианском календаре при его длительном использовании?
Неточность состояла в том, что полный оборот вокруг солнца — тропический год — Земля совершает за 365.24219878 дней. В календаре же число дней целое. Получается, что если в году 365 дней, то каждый год календарь будет сбиваться — уходить вперед почти на четверть дня.
ответ:1,Ну смена времён года из-за силы притяжения. Ось земли имеет наклон=> смотря каким "боком" (или полушарием) развёрнута земля к солнцу и чем ближе к нему или дальше, от того и зависят времена года
2) Тропический год - еще известный как солнечный год - это отрезок времени, за который солнце завершает один цикл смены времён года, как это видно с Земли , например, время от одного весеннего равноденствия до следующего, или от одного дня летнего солнцестояния до другого.
3) Проблема состояла в том, что полный оборот вокруг солнца — тропический год — Земля совершает за 365.24219878 дней. В календаре же число дней целое. Получается, что если в году 365 дней, то каждый год календарь будет сбиваться — уходить вперед почти на четверть дня.
Надеюсь понятно
Объяснение:
Барометр був винайдений учнями Галілео Галілея, італійцями Еванджеліста Торрічеллі та Вінченцо Вівіані у 1643 році. Виходячи з уявлення, що ми живемо на дні повітряного океану, що тисне на нас, Торрічеллі запропонував Вівіані зміряти цей тиск за до запаяної з одного кінця трубки («трубка Торрічеллі»), заповненою ртуттю. При перекиданні трубки у посудину з ртуттю, ртуть з трубки виливалась не повністю, а зупинялася на деякій висоті, так, що в трубці над ртуттю утворювався порожній простір. За до «трубки Торрічеллі» в 1664 році французький фізик і математик Блез Паскаль довів існування тиску атмосфери. Декарт відразу ж запропонував ідею вимірювання атмосферного тиску на різних висотах, яка також була реалізована Паскалем в 1648 році. У 1665 році англійський фізик і хімік Роберт Бойль назвав новий прилад барометром. У 1670 році англійський вчений Роберт Гук розробив шкалу барометра, де низький тиск відповідав дощу і шторму, а високий — гарній і сухій погоді. Такі позначення ми можемо бачити і на сучасних побутових барометрах, хоча такої простої залежності між тиском і погодою не існує, бо зв'язок цей набагато складніше.
Поява першого барометра без ртуті пов'язане з ім'ям французького юриста Люсьена Віді, що став інженером-теплотехніком.[1] Вивчення манометрів пробудило його інтерес до барометрів. У 1844 році, він побудував і запатентував барометр-анероїд. Проте інструмент, не отримав успіху у Франції і Віді звернувся до ринку Великої Британії, де йому пощастило більше. Але його патент скоро став центром тривалої судової тяжби між Віді й іншими винахідниками подібних інструментів.