Атмосферний тиск — тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані.
Атмосферний тиск падає з висотою, оскільки він створюється лише шаром атмосфери, що розташований вище, і навпаки, у глибоких шахтах збільшується. Залежність P(h) описується т. зв. барометричною формулою.
Нормальним атмосферним тиском називають тиск в 760 мм рт. ст.[1] (101 325 н/м², або 101 325 Па) (на рівні моря географічної широти 45°). Відзначено коливання атмосферного тиску (на рівні моря) у межах 684—809 мм рт. ст. (від 90 000 н/м² до 110 000 н/м²).
Джерела звуку – коливні тіла
Далі. В результаті найрізноманітніших численних експериментів вдалося встановити, що звук виникає внаслідок коливання тіл. Джерелами звуку є тіла, що коливаються. Ці коливання передаються молекулами повітря і наше вухо, сприймаючи ці коливання, інтерпретує їх у зрозумілі нам відчуття звуку.
Перевірити це не складно. Візьміть скляний або кришталевий келих і поставте його на стіл. Легенько стукніть по ньому металевою ложечкою. Ви почуєте довгий тонкий звук. Тепер доторкніться рукою до келиха і стукніть ще раз. Звук зміниться і стане набагато коротше.
А тепер нехай кілька людей обхоплять руками келих максимально повністю, разом з ніжкою, намагаючись не залишити жодної вільної ділянки, крім зовсім маленького місця для удару ложечкою. Знову вдарте по келиху. Ви майже не почуєте жодного звуку, а той, що буде – вийде слабким і дуже коротким. Про що це говорить?
У першому випадку після удару келих вільно коливався, його коливання передавалися по повітрю і досягали наших вух. У другому випадку велика частина коливань поглиналася нашою рукою, і звук став набагато коротше, так як зменшилися коливання тіла. У третьому випадку практично всі коливання тіла моментально поглинулися руками всіх учасників і тіло майже не коливалося, а отже, звуку майже не видавало.
Те ж саме стосується всіх інших експериментів, які ви можете придумати і провести. Коливання тіл, передаючись молекулам повітря, будуть сприйматися нашими вухами, і інтерпретуватися мозком.
иху. Ви майже не почуєте жодного звуку, а той, що буде – вийде слабким і дуже коротким. Про що це говорить?
У першому випадку після удару келих вільно коливався, його коливання передавалися по повітрю і досягали наших вух. У другому випадку велика частина коливань поглиналася нашою рукою, і звук став набагато коротше, так як зменшилися коливання тіла. У третьому випадку практично всі коливання тіла моментально поглинулися руками всіх учасників і тіло майже не коливалося, а отже, звуку майже не видавало.
Те ж саме стосується всіх інших експериментів, які ви можете придумати і провести. Коливання тіл, передаючись молекулам повітря, будуть сприйматися нашими вухами, і інтерпретуватися мозком.
Объяснение: