суммарная радиация:
Санкт-Петербург - 80ккал/см2
Екатеринбург - 95ккал/см2
Якутск - около 90 ккал/см2
Норильск - 75ккал/см2
Петропавловск-камчатский - 90ккал/см2
Хабаровск - 120ккал/см2
(все это в год)
Средняя температура июля: (здесь могут быть ошибки)
Санкт-Петербург - 17°C
Екатеринбург - 18°C
Якутск - 19°C
Норильск - 13°C
Петропавловск-камчатский - 14°C
Хабаровск - 21°C
Средняя температура января: (здесь могут быть тоже ошибки)
Санкт-Петербург - -6°C
Екатеринбург - -15°C
Якутск - -38°C
Норильск - -29°C
Петропавловск-Камчатский - -8°C
Хабаровск - -20°C
Среднее количество осадков:
Санкт-Петербург - 662мм
Екатеринбург - 542мм
Якутск - 238мм
Норильск - 417мм
Петропавловск-Камчатский - 550мм
Хабаровск - 678мм
тип климата:
Санкт-Петербург - умеренный континентальный и влажный
Екатеринбург - умеренно континентальный
Якутск - резко континентальный
Норильск - Субарктический, холодно умеренный
петропавловск-камчатский - умеренный муссонный
Хабаровск - Умеренный муссонный
Відповідь:
Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.