Органічний світ Атлантичного океану кількістю видів значно поступається Тихому та Індійському океанам. Однією з причин цього є його геологічна молодість. Але в кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов'язане в першу чергу з широким розвитком шельфу.
У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.
У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається планктон, яким живиться криль. Це приваблює численних риб, морських птахів, ластоногих, китів. У помірних широтах відбувається активне змішування різних водних мас, що сприяє глибокому перемішуванню води, скупченню риби. Особливо багаті на живі організми Північне та Балтійське моря. Тут із давніх часів виловлюють камбалу, тріску, скумбрію, оселедець.
У тропічних областях найбільш багаті на життя води холодних течій — Канарської та Бенґельської. Щільність планктону тут сягає 16 тис. особин на 1 м3 води. Тут багато літаючих риб, рачків, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення мають макрелі, тунець, сардини, анчоуси. Багаті на живі організми води Південної Атлантики приваблюють китів, які, долаючи відстань у 3 тис. км, припливають улітку з тропічних широт, щоб народити тут потомство.
Для тропіків і субтропіків океану характерні корали, особливо багато їх у Сарґассовому морі.
В екваторіальних водах Атлантичного океану високі температури сприяють бурхливому розвитку діатомових водоростей, які надають воді зеленого або буро-зеленого забарвлення. Тут багато риби, морських черепах, акул, медуз, каракатиць, далеко в океан із потужними потоками великих річок «мандрують» прісноводні риби.
ответ:1.Экологическая пирамида — графическое изображение соотношения между продуцентами и консументами всех уровней (травоядных, хищников, видов, питающихся другими хищниками) в экосистеме.
2.растения используют энергию солнца и созлают органические вещества
3,4:Воды и энергии
5:Правило экологической пирамиды - закономерность, согласно которой количество растительного вещества, служащего основой цепи питания, примерно в 10 раз больше, чем масса растительноядных животных, и каждый последующий пищевой уровень также имеет массу, в 10 раз меньшую.