М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
miro4ka4546
miro4ka4546
22.05.2021 10:11 •  География

Назовите основные причины неравномерного распределения солнечной радиации на земле.

👇
Ответ:
малинка188
малинка188
22.05.2021

различная плотность вещества и их концентрация

4,5(92 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Coolgirl03
Coolgirl03
22.05.2021
Валерий Слободчиков Знаток (262) 6 лет назадВ Евразии живут народы, относящиеся в основном к двум большим расам: жители Европы, Юго-Западной Азии, большей части Индии относятся к европеоидной расе, жители же Восточной, Центральной и Юго-Восточной Азии, ряд народов Северной Азии - к монголоидной.
Самым многочисленным в Евразии и в мире народом являются китайцы.
Европу населяют народы европеоидной расы (германский, романский и славянские языки) .
На континенте Евразия и прилегающих к нему островах расположены два самых крупных по численности населения государства - Китай (более 1,1 млрд. чел. ) и Индия (около 0,8 млрд. чел.) . Более 100 млн. человек насчитывает население каждого из пяти государств - России, Индонезии, Японии, Пакистана и Бангладеш.
Средняя плотность населения Евразии - около 70 человек на 1 км2, т. е. больше, чем на любом другом материке. Но различные части Евразии, отдельные страны заметно различаются по плотности населения. Самая низкая плотность населения наблюдается на обширных холодных пространствах тундры и северной тайги, в знойных безводных пустынях Центральной Азии, Аравийского полуострова, в высокогорных районах Гималаев, Тибета, Памира.
Очень высокая плотность населения в ряде стран Западной Европы. Еще плотнее заселены территории небольших по площади городов-государств (Сингапур - 4000 чел. на 1 км2). Многочисленно население стран Южной и Юго-Восточной Азии, где благоприятные природные условия для жизни людей. Среднеевропейской равнины. В Нидерландах существует поговорка: "Бог создал море, голландцы - берега". Северу Скандинавского полуострова, наоборот, свойственны поднятия. Медленные (вековые) колебания суши наблюдаются и в других районах Евразии.
Исполинские размеры материка, его геологическое строение обусловили разнообразие полезных ископаемых. Наиболее богата Евразия запасами ископаемого топлива: каменного угля (нетронутые запасы на севере материка.
В Евразии живут народы, относящиеся в основном к двум большим расам: жители Европы, Юго-Западной Азии, большей части Индии относятся к европеоидной расе, жители же Восточной, Центральной и Юго-Восточной Азии, ряд народов Северной Азии - к монголоидной.
Самым многочисленным в Евразии и в мире народом являются китайцы.
Европу населяют народы европеоидной расы (германский, романский и славянские языки) .
На континенте Евразия и прилегающих к нему островах расположены два самых крупных по численности населения государства - Китай (более 1,1 млрд. чел. ) и Индия (около 0,8 млрд. чел.) . Более 100 млн. человек насчитывает население каждого из пяти государств - России, Индонезии, Японии, Пакистана и Бангладеш.
Средняя плотность населения Евразии - около 70 человек на 1 км2, т. е. больше, чем на любом другом материке. Но различные части Евразии, отдельные страны заметно различаются по плотности населения. Самая низкая плотность населения наблюдается на обширных холодных пространствах тундры и северной тайги, в знойных безводных пустынях Центральной Азии, Аравийского полуострова, в высокогорных районах Гималаев, Тибета, Памира.
Очень высокая плотность населения в ряде стран Западной Европы. Еще плотнее заселены территории небольших по площади городов-государств (Сингапур - 4000 чел. на 1 км2). Многочисленно население стран Южной и Юго-Восточной Азии, где благоприятные природные условия для жизни людей.
4,4(51 оценок)
Ответ:

Починаючи лекцію, В. Москаленко зупинився на базових поняттях, значущості та сутності здоров’я та охорони здоров’ я і наголосив, що від того, як поняття «здоров’ я» буде розвиватися у ІІІ тисячолітті, залежить дуже багато речей. Зараз у світі цінність здоров’я зростає. Люди намагаються довше жити, мати краще здоров’я і користуватися цим здоров’ям у нових умовах. У підтвердження значення здоров’я для людства було наведено три афоризми:

Здоров’я — це не все, але все без здоров’я — ніщо. Сократ

Життя і здоров’я — це найцінніше, що ми маємо. Пан Гі Мун

Єдина краса, яку я знаю — це здоров’я. Християн Іоганн Генріх Гейне

Отже, якщо умовно покласти на одну чашу терезів здоров’я, а на другу — всі інші цінності світу, то здоров’я переважатиме.

Нагадаємо, що у преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться, що здоров’я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров’я, якого практично не буває. Також вважається, що здоров’я — це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Отже, можна сказати, що здоров’я — це здатність організму перебувати в рівновазі з навколишнім середовищем.

Відповідно до «Основ законодавства України про охорону здоров’я» здоров’я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад, а охорона здоров’я — це система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров’я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

Далі В. Москаленко підкреслив, що значущість здоров’я сьогодні визначається як універсальна цінність, яка стосується усіх — і багатих, і бідних, і молодих, і літніх, людей різних рас. Це невід’ємне право людини, важливість забезпечення якого зростає з кожним роком. Право на охорону здоров’я на міжнародному рівні задекларовано у 1948 р. у статуті ВООЗ. Воно знайшло відображення в документах регіональних організацій, конституції Європейського Союзу (ЄС) та національних конституціях усіх країн. Забезпечення права на здоров’я є пріоритетом у сфері світового розвитку, який, як і запорука благополуччя та добробуту окремої людини і суспільства в цілому, знайшов своє відображення у Цілях розвит­ку тисячоліття ООН.

Сутність здоров’я стосується філософських, політичних, соціальних та інших аспектів. Філософські аспекти полягають у виборі ціннісних орієнтирів, політичні — в забезпеченні стабільності та безпеки держави, соціальні — у відновленні трудових ресурсів, здатності до суспільно-­корисної діяльності, економічні — в підвищенні продуктивності праці, створенні матеріальних благ, що поліпшують добробут населення і якість життя. Психологічна складова визначається перевагами, мотивацією в поведінці зі збереження здоров’я, медична — у формуванні потреби в послугах охорони здоров’я.

За даними Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ до чинників, які визначають сучасні тренди чи тенденції в охороні здоров’я, належать глобалізація, серйозні демографічні зміни, екологічні проблеми (забруднення довкілля, зміна клімату), соціально-політичні конфлікти, технологічні нововведення, поглиблення нерівності у розподілі матеріальних благ і доступу до послуг, маркетизація, міграція населення, урбанізація тощо.

У 2008 р. у Таллінні відбулася Європейська міністерська конференція ВООЗ щодо систем охорони здоров’я «Системи охорони здоров’я — здоров’я — благополуччя», на якій було прийнято Талліннську хартію. У цьому документі зокрема йдеться, що здоров’я, система охорони здоров’я та благополуччя — це взаємопов’язані поняття. Економічна залежність від здоров’я населення дуже висока. У структурі витрат прямі витрати на охорону здоров’я становлять 47,9%, а непрямі, зумовлені втратою доходів, пов’язаних із захворюваністю та передчасною смертністю — 52,1%.

4,4(100 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ