Горячими точками принято называть самые неблагополучные места, где людям жить либо тяжело, либо вовсе противопоказано. Горячими точками обыкновенно называют места военных действий. В Казахстане войны, к счастью, нет, но есть территории, на которых люди могут погибать, как на войне из-за загрязненного воздуха, отравленной воды или почвы.
Сегодня во всем мире можно найти такие "горячие точки". Есть они и в нашей стране. Они, как правило, лежат по соседству с промышленными предприятиями, военными полигонами. На самом деле цивилизация стоит очень дорого и промышленная мощь государства нередко строится за счет здоровья его граждан, если, разумеется, не принимать превентивные меры. Специалисты-экологи изучили обстановку в республике и, по их оценке, наиболее неблагополучны следующие территории.
Расположенные вокруг предприятий по добыче и переработке меди, таких как акционерное объединение "Балхашмедь" и АО "Жезказганцветмедь", вокруг которых 8 отвалов пород и руд 4 хвостохранилища и 3 шлакоотвала, куда в течение многих лет складируются отходы медно-рудной промышленности. Наиболее опасные для населения и природы хвостохранилища, которые содержат, как правило, особо опасные вещества. Эти объекты не только загрязняют почву, растительность, они также разносятся ветром на десятки километров вокруг.
Вокруг Краснооктябрьского бокситового управления, Тургайского бокситового рудоуправления, АО Павлодарский алюминиевый завод.Известны 4 отвала пород и шламохранилище.
В республике 14 предприятий по производству свинца и цинка. Наиболее серьезную опасность для окружающей среды и здоровья населения представляют АО "Акшатау кен-байыту комбинаты", АО "Ачисайский полиметаллический комбинат", АО "Жезкентский горно-обогатительный комбинат", АО "Иртышский полиметаллический комбинат", АО "Лениногорский полиметаллический комбинат", АО "Текелийский свинцово-цинковый комбинат", АО "Усть-Каменогорский свинцово-цинковый комбинат", АО "Шымкентский свинцовый завод" и т.д. Эти предприятия содержат более 40 отвалов пород, более 30 хвостохранилищ.
Предприятия, расположенные в бассейне реки Иртыш, активно загрязняют водные источники. Например, Зыряновский свинцовый комбинат загрязняет Бухтарминское водохранилище. Придонный поток загрязнений достиг плотины Бухтарминской ГЭС и сбрасывается в Усть-Каменогорское водохранилище. А это, как известно, рыбохозяйственные водоемы, места отдыха населения. Естественно, загрязнение распространяется дальше в Шульбинское водохранилище и так вплоть до границы с Омской областью Российской Федерации.
Чем безводнее район, тем опаснее загрязнения. Требуется минимальное количество загрязняющих веществ, чтобы привести маленькие реки в непригодное состояние.
Не менее известны предприятия по добыче и переработки редких металлов и никеля. Белогорский горно-обогатительный комбинат, АО "Кайрактинский горно-металлургический комбинат", Кимперсайское рудоуправление, АО "Усть-Каменогорский титано-магниевый комбинат". Они имеют более 10 отвалов и столько же хвостохранилищ. Белогорский горно-обогатительный комбинат расположен над Бухтарминским и Усть-Каменогорским водохранилищами, создавая потенциальную опасность для бетонных сооружений плотин.
Территории, прилегающие к предприятиям по добыче золота. Известно 8 таких предприятий, среди которых АО "Алтайалтын", СП "Бакырчикское горно-добывающее предприятие". Около 20 отвалов и более 10 хвостохранилищ представляют опасность для окружающей среды.
Будет нелишним повторить, что особую опасность в промышленных отходах представляют содержащиеся в них мышьяк, свинец, цинк, ртуть.
Большое беспокойство доставляют отходы нефтегазовой отрасли, которая сегодня активно, приоритетно развивается в республике.
Отходы имеют обыкновение разноситься по всем направлениям. Они попадают в воздух, их обнаруживают в почве и в воде. Во всем мире существуют города, поселки, которые являются как бы победителями в этом негласном соревновании "какой город грязнее", или "в какой речке меньше рыбы". Есть такие "победители" и в Казахстане.
Объяснение:
Фізико-географічне положення
Україна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.
Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території (5%) займають Карпатські і Кримські гори — складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. Тільки Південний берег Криму – у субтропічному поясі. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони — лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах — висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками).
Україна — найбільша держава Європи. Її площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.
Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.
Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.
Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.
Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.
Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.
Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.
В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл.
Територія нашої держави розташована приблизно на широті Франції, північної частини Сполучених Штатів Америки і південних районів Канади, тому має подібні з цими країнами природні умови. Для України характерні великі запаси, вдале поєднання і територіально компактне залягання покладів багатьох цінних корисних копалин.
Україна має переважно рівнинний рельєф, порівняно теплий помірно континентальний клімат, родючі чорноземні ґрунти. Гори — Карпати і Кримські — невисокі і не перешкоджають здійсненню господарських зв'язків. Частина річок судноплавна. Усе це сприяло її давньому компактному заселенню, великому господарському, зокрема землеробському, освоєнню земель. На заході і півночі є значні ресурси поверхневих і підземних вод, у тому числі мінеральних. Великі можливості для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму.
Объяснение:
пойдет
Перша група пов'язана з виробництвом автомобілів:
- висока ресурсно-сировинна й енергетична ємність автомобільної промисловості;
- власне негативний вплив на навколишнє середовище автомобільної промисловості (ливарне виробництво, інструментально-механічне виробництво, виробництво шин і т.д.).
Друга група зумовлена експлуатацією:
- витрата палива і повітря, виділення шкідливих вихлопних газів;
- викиди продуктів випробувань шин і гальм;
- шумове забруднення навколишнього середовища;
- матеріальні, людські втрати і втрати тваринного світу в результаті транспортних аварій.
Третя група пов'язана з відчуженням земель під транспортні магістралі, гаражі і стоянки:
- розвиток інфраструктури сервісного обслуговування автомобілів (автозаправні станції, станції сервісного обслуговування, мийки і т.д.);
- підтримка транспортних магістралей у робочому стані (використання солі для танення снігів).
Четверта група поєднує проблеми регенерації й утилізації шин, олії і інших технологічних рідин, самих відпрацьованих авто.
Объяснение: