За геологічними і геофізичними даними в історії формування Чорного моря виділяють чотири протяжних етапи:
Пізня юра — рання крейда
Пізня крейда — еоцен
олігоцен — міоцен
пліоцен — антропоген
Історично (з погляду геології) Чорним морем вважають басейн, що залишився після колишнього середньоєвразійського моря Тетіди (Тетіс), яке існувало з кінця палеозойської ери до середини третинного періоду. В процесі альпійських горотвірних рухів, що відбувалися в треторяді, море Тетіди поділилося на низку басейнів. Одним з них був Понтус, що простягався від Молдови на заході до Аральського моря на сході. Наприкінці третинного періоду він відокремився від Каспійського моря і скоротився до обсягу теперішнього Чорного моря.
Впродовж льодовикової доби плейстоценської епохи рівень моря піднявся і мав кілька разів зв'язок з Середземним і Каспійським. Однак за польодовикового часу, площа його скоротилася, воно опріснилося (за рахунок танення льодовиків та слабкого випаровування через низькі температури) й понизилося нижче рівня океану. 6-8 тисяч років потому, утворилася Босфорська протока. Солоні води Середземного моря влилися до Чорного й наповнили його басейн. Вони знищили прісноводну фауну і на її місці виникла солоноводна фауна Середземного басейну. Внаслідок підвищення рівня, вода затопила нижчі частини річкових долин й утворила лимани.
Віково-статеві піраміди — графічне зображення розподілу населення за статтю та віком, що використовується для характеристики статево-вікового складу населення.
Віково-статеві піраміди являють собою діаграми, на яких кількість людей кожного віку (або їх частка у населенні) зображено горизонтальною смугою певного масштабу.
Смуги розташовуються одна над одною в порядку збільшення значень віку, в лівій частині діаграми — для чоловіків, у правій — для жінок
Віково-статеві піраміди будуються, зазвичай, за річним або п'ятирічними віковими групами, а іноді і по десятирічних групах.
Типи віково-статевих пірамід
Зростаюча
Високий коефіцієнт народжуваності та велика частка молодих
Низька частка літніх
Коротка тривалість життя
Зростання населення
Характерна вікова структура більшості країн, що розвиваються
Скорочувана
Низький рівень народжуваності та відсоток молодих
Велика частка дорослих і літніх
Висока очікувана тривалість життя
Старіння населення
Населення залишається стабільним або знижується
Характерна вікової структура найбільш розвинених країн
Омолоджуюча
типова для розвинених країн