Напрямок, характер і здатність річок виробляти собі долину залежать перш за все від рельєфу. Напрямок течії річки визначається загальним нахилом поверхні, якою вона тече. Так, територія, якою протікає Дніпро, нахилена на південь, тому й річка тече на південь.Чим більший похил поверхні, тим сильніше річка її руйнує, тим глибшою буде річкова долина. Гірські річки течуть в горах, де місцевість має великий похил поверхні. Тому вони мають велику швидкість і бурхливу течію. Такий характер течії обумовлює утворення глибоких і вузьких річкових долин. Сотні тисяч років йдуть на те, щоб річка прорізала в горах долину. Рівнинні річки течуть рівнинами. Рівнини мають незначний похил поверхні. Тому швидкість течії рівнинних річок невелика – близько 1 м/с. Вони течуть повільно та спокійно. Не маючи сили, достатньої для того, щоб прокласти собі прямий шлях, рівнинна річка обходить перепони і виробляє широку, але неглибоку долину, дном якої звивається її русло. Так, Дніпро нижче Києва змушений огинати виступ Придніпровської височини. Тому він відхиляється на південний схід і лише після Дніпропетровська знову повертає на південь. Рівнинними річками є також Волга, Амазонка та ін.В природі багато річок, що починаються в горах і мають характер гірських. Але потім вони виходять на рівнину і стають рівнинними. Такими є, наприклад Дунай, Янцзи
Плотность населения в России на 2014 год составляет 8,4 чел/км². Самая низкая плотность населения в Российской Федерации — в Эвенкийском районе Красноярского края — 0,02 чел/км², среди субъектов РФ — в Чукотском автономном округе — 0,07 чел/км². Самая высокая плотность населения в Российской Федерации — в Московской области (включая Москву) — 409 чел/км²; в Московской области без Москвы — 160 чел/км², в самой же Москве — 4822 чел/км². Второе место у Ингушетии — 125 чел/км. Все данные приведены по состоянию на 2014 год. Плотность населения европейской части России — 27 чел/км²; Плотность населения центрального экономического района, где проживает одна пятая населения страны — 62 чел/км².
Государственная территория— это часть поверхности планеты, на которую распространяется власть данного государства. Она включает воздушное пространство, территориальные воды (акваторию) и недра, расположенные под поверхностью (в том числе под акваторией) со всеми их ресурсами.При оценке государственной территории применяется оценка исторических изменений, которые происходили с ней на протяжении веков. Как отмечал В. О. Ключевский*, положение России на северо-востоке Евразии связано с давними историческими причинами: «Некогда какой-то враг вытеснил славян, именно наших предков, с Дуная, прогнав их на девственный Северо-Восток, из лучшей страны — в худшую. Так история-мачеха за ставила их населить страну, где природа является мачехой для людей».Формирование и освоение государственной территории России. На Верхней Волге и в междуречье Оки и Волги сформировался русский народ. Здесь концентрировалась основная масса восточных славян. В центре ареала их расселения находилось небольшое Московское княжество. Вокруг него начало формироваться Московское государство, поглощающее окружающие его более слабые княжества. Преимущества Москвы перед Суздалем, Рязанью, а затем и Тверью были связаны с выгодами ее экономико-географического положения (пересечение важных транспортных путей: водноволоковых и сухопутных), с развитием ремесел и торговли. В этот период важнейшим направлением русской колонизации было северное. Первоначально преобладала Новгородская колонизация, которая затем дополнилась Московской. Еще в XII в. русские переселенцы осваивали побережье Белого и Баренцева морей. Их потомки мореходы и рыбаки) — достигали на небольших судах Груманта (Шпицбергенц основывали свои поселения и торговые центры по всему побережью Европейского Севера. Важнейшую роль в заселении районов Европейского Севера сыграла монастырская колонизация. По берегам рек, озер, на островах Белого моря первоначально создавались пустыни (небольшие прибежища монахов). Многие из них превратились в крупнейшие монастыри-крепости (.Кирилло-Белозерский, Соловецкий). У их стен вырастали крестьянские поселения.После ослабления Золотой Орды и разрыва с ней Московское государство начинает последовательно расширять свои границы (рис. 7). Северное направление колонизации сменяется первоначально южным, а затем восточным и северо-восточным. На юге осваивается Дикое поле — область, пограничная со степными просторами, через которую в течение сотен лет совершали набеги на Русь кочевники. Для защиты от них были созданы «засечные» линии1 .К середине XVI в. к русскому государству были присоединены районы Поволжья, а ранее Прикамья, населенные многочисленными народами (татарами, башкирами, удмуртами и др.). С конца XVI в. начинается заселение и освоение русскими Сибири, При этом закрепление за Россией огромной территории к востоку произошло чрезвычайно быстро: от похода легендарного Ермака в Западную Сибирь (1582 г.) до выхода отряда Ивана Москвитина к Тихому океану (1639 г менее 60 лет.Так Россия из Русского государства превратилась в Российское, так как включила в свой состав территории, заселенные разными народами. с 1 обзаца можешь все неписать!
Напрямок, характер і здатність річок виробляти собі долину залежать перш за все від рельєфу. Напрямок течії річки визначається загальним нахилом поверхні, якою вона тече. Так, територія, якою протікає Дніпро, нахилена на південь, тому й річка тече на південь.Чим більший похил поверхні, тим сильніше річка її руйнує, тим глибшою буде річкова долина. Гірські річки течуть в горах, де місцевість має великий похил поверхні. Тому вони мають велику швидкість і бурхливу течію. Такий характер течії обумовлює утворення глибоких і вузьких річкових долин. Сотні тисяч років йдуть на те, щоб річка прорізала в горах долину. Рівнинні річки течуть рівнинами. Рівнини мають незначний похил поверхні. Тому швидкість течії рівнинних річок невелика – близько 1 м/с. Вони течуть повільно та спокійно. Не маючи сили, достатньої для того, щоб прокласти собі прямий шлях, рівнинна річка обходить перепони і виробляє широку, але неглибоку долину, дном якої звивається її русло. Так, Дніпро нижче Києва змушений огинати виступ Придніпровської височини. Тому він відхиляється на південний схід і лише після Дніпропетровська знову повертає на південь. Рівнинними річками є також Волга, Амазонка та ін.В природі багато річок, що починаються в горах і мають характер гірських. Але потім вони виходять на рівнину і стають рівнинними. Такими є, наприклад Дунай, Янцзи
Объяснение: