Відповідь:
1 — Усі океани з'єднані між собою; 2 — Пітвердження гіпотези про кулястьість землі; 3 — Було досліджено Північну Азію.
Цікаво знати:
Перше навколосвітнє плавання — іспанська морська експедиція під керівництвом Фернана Магеллана та — після його смерті — Хуана Себастьяна Елькано, почалася 20 вересня 1519 року і завершилася 6 вересня 1522 року. Експедиція була укомплектована великою командою (за різними оцінками 265—280 чоловік) на 5 кораблях. У результаті заколотів, найтяжчого перетину Тихого океану і сутичок з населенням Філіппін і Островів прянощів команда сильно скоротилася. Тільки одному судну — «Вікторії» — вдалося повернутися в Іспанію, маючи 18 осіб на борту. Ще 18 осіб, які потрапили в полон до португальців, повернулися в Іспанію пізніше. Експедиція також виявилася досить успішною в комерційному відношенні, і принесла організаторам великий прибуток.
Підсумки експедиції:
Продаж вантажу, привезеного «Вікторією», не тільки покрив усі витрати на експедицію, але й, незважаючи на загибель 4 кораблів з 5, дав значний прибуток. Що стосується приналежності Молуккських островів, то португальський король повірив у їхню приналежність Іспанії і відкупив їх за величезну суму в 350 тисяч золотих дукатів. У 1523 був виданий звіт імператорського секретаря Максиміліана Трансільвана про подорож, а потім були опубліковані і детальні спогади одного з учасників експедиції — венеціанця Антоніо Пігафетта.
Отже, іспанці здійснили перше в історії навколосвітнє плавання, відкрили західний шлях до Азії і Островів Прянощів. Це перше в історії навколосвітнє плавання довело правильність гіпотези про кулястість Землі і неподільність океанів, що омивають сушу.
в летние месяцы вода в реке прибывает. Воды Нила, на протяжении всего года имеющие мутно-зеленоватую окраску, летом становятся красноватыми. К началу сентября уровень воды поднимается на 8–10 м, выходит из берегов и затопляет прибрежные участки поймы, превращаясь в огромное озеро.
Вода не спадает на протяжении нескольких недель. Затем река начинает медленно отступать, освобождая пойменные земли. На них остается слой ила, являющийся прекрасным удобрением для земель. Древние египтяне собирали на этой земле богатые урожаи зерна, поэтому ежегодный разлив реки был для них не катастрофой, а благом.
Жителя Египта обожествляли Нил, поклонялись ему, приносили жертвы, полагая, что именно от его милости зависит время и сила разлива вод.
Лишь в XIX столетий было установлено, что разливы Нила происходят в связи с притоком воды в период зимних дождей в районе центральных озер в Африке и затем на Абиссинском плоскогорье. Эти воды поступают в Белый Нил, который течет из центра Африки, и Голубой Нил, вытекающий из озера Тана в Эфиопии с высоты 1800 м. Белый и Голубой Нил сливаются около города Хартума — столицы Республики Судан. Отсюда и начинается собственно Нил . В районе озера Тана берет начало и последний приток Нила — река Атбара, впадающая в Нил в 320 км ниже Хартума. Разливы Нила происходят со строгой точностью. Белый Нил первый посылает массу воды, зеленоватую от растительных остатков болот экваториальной Африки. Так как воде нужно пройти расстояние в несколько тысяч километров, то лишь к июню она достигает первых порогов. Но половодье начинается, только тогда, когда Голубой Нил и Атбара приносят свои воды