распределение атмосферного давления определяет направление ветров, господствующих в тропосфере на разных широтах (см. приложение)
между тропиками и экватором дуют - пассаты (северо-восточные ветры в северном полушарии и юго-восточные ветры в южном полушарии)
при смещении поясов поясов низкого и высокого давления происходит смещение поясов постоянных ветров. промежуточные пояса, направление ветров в которых по сезонам меняется. это хорошо заметно у экватора, пассаты одного полушария переходят в другое, возникают тропические (экваториальные) муссоны.
в умеренных широтах господствуют - западные ветры.
постоянными ветрами полярных областей являются северо-восточные ветры в северном полушарии и юго-восточные ветры в южном.
подробнее - на -
Состав района: (4 субъекта федерации) — г. Санкт-Петербург, Ленинградская обл., Новгородская обл., Псковская обл.
Площадь — 196,5 тыс. км2, население — 7,8 млн чел. (5,4 % от РФ).
Условия развития хозяйства. Экономико-географическое положение района определяется, прежде всего, значением Санкт-Петербурга, как крупнейшего морского порта России на Балтийском побережье. ЭГП района изменилось после распада СССР. Псковская область, оказавшись пограничной, приобрела сразу трех зарубежных соседей. Таких субъектов федерации в стране только два (еще Республика Алтай).
Рельєф та корисні копалини Африки
У зв'язку з тим, що Африка лежить більшою частиною в межах давньої Африкано-Аравійської платформи, її рельєф переважно рівнинний. Великі гірські масиви займають тільки п'яту частину території материка. Середня висота поверхні материка становить 750 м (друге місце після Азії).
За переважаючими висотами Африку умовно поділяють на дві частини: північно-західну (Низьку Африку, де висота нижче 1000 м) та південно-східну (Високу Африку, з відмітками понад 1000 м).
В кайнозої та мезозої в межах Високої Африки Африкано-Аравійська платформа піднімалася, внаслідок чого з часом утворилися Ефіопське нагір'я та Східноафриканське плоскогір'я. Водночас опускання окремих блоків платформи на сході Африки зумовило виникнення цілої системи глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський грабен. Тут відбувалися виливи магми і виверження вулканів. В наш час окремі з них уже згасли, як, наприклад, найвища вершина Африки гора Кіліманджаро (5895 м).
Пояси складчастості займають невеликі площі Африки. На північному сході материка знаходяться Атлаські гори. Їх південні хребти утворилися внаслідок зіткнення Африканської та Євразійської літосферних плит в герцинську епоху горотворення палеозойської ери, а північні – молоді – альпійського віку. На південному сході та півдні континенту простяглися давні Драконові та Капські гори. Вони мають вигляд стрімкої стіни заввишки близько 3000 м, що обривається до океану.
Африка багата на різноманітні корисні копалини. Переважання на континенті давніх магматичних порід спричинило багатство його надр рудами різних металів. Вони утворилися в товщах застиглої лави в розколинах давнього фундаменту платформи.
Африка має великі запаси залізних руд (загальні запаси оцінюються приблизно у 16-23 млрд. т) та бокситів (3,3 млрд. т). Великі їх запаси є в Гвінеї та Камеруні.
Африка займає перше місце серед інших материків за запасами марганцевих руд (близько 400 млн. т), хромітів (500-700 млн. т), кобальту (0,5 млн. т), алмазів (98% видобутку, Зх. та Пд. Африка), золота; друге місце – за запасами мідних (близько 48 млн. т) та уранових руд.
На території материка (Алжир, Лівія, Нігерія) після ІІ-ої світової війни виявлено великі запаси нафти (загальні запаси запаси складають 5,6 млрд. т) та природного газу.