ответ:Десятки мільйонів років тому Східна Австралія пережила період тектонічного підняття, який пересунув вододіл на 400 км вглиб Квінсленду. На той час у Квінсленді відбувалося виверження вулканів, які відділили центральну частину щита від вулканів і базальтових потоків. Деякі з цих гранітних відслонень стали вулканічними островами. Результатом цих геологічних процесів стало формування басейну Коралового моря близько 50 мільйонів років тому. Однак на той час він перебував у високих широтах, де холодна вода не дозволяла розвиватися коралам. Починаючи від початку кайнозою Австралія рухається на північ зі швидкістю 7 см на рік. Перші 25 мільйонів років існування Коралового моря Австралія ще не досягла тропічних широт, сприятливих для утворення коралових рифів.
Группы мелких «бараньих лбов» иногда называют курчавыми скалами.
Встречаются в зонах современного и древнего оледенений, как материковых, так и горных.
В России особенно распространены в районе Балтийского щита — на севере Карельского перешейка, в Северном Приладожье, Карелии, Кольском полуострове[1]. Наиболее часто наблюдаются в береговой зоне крупных озёр — Ладожского, Онежского, Сегозеро, Нюки других.