Висотна поясність. У Євразії, де гірські системи неоднакові за висотою, розташовані в усіх географічних поясах і на різній відстані від океанів, висотна поясність дуже різноманітна.
На півночі материка в горах тільки чотири пояси змінюють один одного. Рідкостійні ліси піднімаються до висоти 700 м, далі вгору розташований пояс кедрового стелюха, який поступово змінюється гірською тундрою. Верхівки гір охоплені поясом вічних снігів.
Із просуванням на південь кількість висотних поясів зростає. Так, в Альпах, найвищих горах Європи, налічують п'ять висотних поясів, які закономірно змінюють один одного. Приблизно до 800 м над рівнем моря піднімаються букові та дубові ліси, що утворюють нижній пояс. Далі, до висоти майже-2000 м, переважають ялина, бук, сосна тощо. Це пояс хвойних і мішаних лісів, багатий на тваринний світ. Вище поширені субальпійські луки, де переважають високогірні чагарники - рододендрон, кедровий стелюх, яловець. Луки в Альпах є цінними пасовищними угіддями. Далі вгору, майже до снігової лінії, розкинувся альпійський пояс, де в умовах холодного клімату панують низькотравні луки. Найвищі гребені хребтів охоплені поясом вічних снігів. В Альпах є кілька національних парків, у яких одночасно охороняють природу та розвивають туризм. Тут багато гірських зимових курортів.
Висотні пояси «повзуть» угору. Через глобальне потепління висота снігової лінії в Альпах неухильно піднімається. Так само помітні зміни й у Скандинавських горах, де межа лісу піднялась на 150 м. Найбільших успіхів у «скелелазінні» досягли береза, ялина й сосна, що тепер звично ростуть на 500-700 м вище від колишньої межі лісу.
Найбільшу кількість висотних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв.
Объяснение:
i) процесс разрушения окружающей среды может быть остановлен и обращен вспять лишь при том условии, что стороны, которые наносят ей ущерб, будут отвечать за свои действия и принимать участие, на основе свободного доступа к имеющейся информации, в деятельности по улучшению состояния окружающей среды;
j) возобновляемые ресурсы как часть сложных и взаимосвязанных экосистем могут использоваться стабильно лишь при том условии, что при их освоении учитываются общесистемные последствия их эксплуатации;
k) охрана видового многообразия является моральным долгом человечества и призвана содействовать повышению и поддержанию благополучия людей;
I) содействие осознанию на различных уровнях проблем состояния и охраны окружающей среды путем предоставления информации, образования и подготовки кадров имеет огромное значение для охраны и улучшения состояния окружающей среды;
m) стратегия решения проблем окружающей среды должна быть гибкой и поддаваться корректировке с учетом новых факторов и совершенствования методики природопользования;
n) все более частые и многообразные международные споры по вопросам окружающей среды должны разрешаться мирными средствами.
4. Решение экологических проблем наталкивается на ряд препятствий методологического характера, а сами проблемы в основном являются результатом несовершенных моделей развития. Поэтому экологические проблемы, цели и меры нельзя рассматривать вне секторов развития и стратегии, в рамках которых они возникают. В сложившихся условиях и в свете резолюции 38/161 Генеральной Ассамблеи от 19 декабря 1983 года настоящий документ отражает межправительственный консенсус в отношении возникающих экологических проблем до 2000 года и далее в шести основных секторах. Кроме того, в документе бегло обсуждаются и другие вызывающие всеобщую озабоченность проблемы, которые с трудом поддаются включению в рамки отдельных секторов; и рассматриваются средства проведения мероприятий в области окружающей среды, в том числе роль учреждений в деле решения экологических проблем. В рамках Экологической перспективы предпринята политика последовательно отражать взаимозависимый и комплексный характер экологических проблем. Материал, содержащийся под каждой секторальной рубрикой документа, охватывает: проблему, перспективу, цель, преследуемую при решении проблемы, и рекомендуемые меры. В Экологической перспективе, в основе которой лежит доклад Всемирной комиссии по окружающей среде и развитию, предпринята попытка дать стройную картину элементов общепризнанных представлений, экологических проблем, целей, к которым следует стремиться, и изложить план действий, намеченный для реализации Экологической перспективы Советом управляющих и Генеральной Ассамблеей.
II. Секторальные проблемы
Объяснение:
Спочатку дерново-підзолисті, потім чорноземи типові,каштанові чорноземи південні
Объяснение: