Среди́нно-Атланти́ческий хребе́т вытянут с С. на Ю. на 16000 км.Площадь 91,56км2, средняя глубина 3600 м, наибольшая — 8742 м. Омывает Сев. и Юж. Америку, Антарктиду, Африку, Европу. Широко связан со всеми океанами. В сев. полушарии береговая линия сильно расчленена, 13 морей. Через весь океан протянулся Срединно-Атлантический хребет высотой ок. 2000 км, с рифтовой долиной шириной от б до 30 км.
Типи і види меліорації розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.
основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .
Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.
1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.
2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).
- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.
3. Лісотехнічні (лісомеліорації).
- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.
4. Хімічні меліорації.
Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.
Позитивизм как философская доктрина полагает, что ученые не должны делать выводов, содержащих оценочные суждения, то есть «то-то… хорошо или плохо» , которые являются прерогативой нормативной части экономической теории. В свою очередь критики позитивизма утверждают, что такой подход делает бессмысленным некоторые экономические понятия. Например, с их точки зрения понятие экономической эффективности без оценивающего суждения становится бессмысленным. Нормативная экономическая теория формулирует предписания практического поведения экономическим агентам, которое является должным с точки зрения той или иной идеологической системы. Развитие экономической теории началось с нормативной ее составляющей. Если основной принцип позитивной экономики - рациональность, то основной принцип нормативной теории - справедливость с точки зрения определенной системы ценностей. С точки зрения нормативного принципа в построении экономической теории - экономические школы различаются предлагаемыми им достижения целей экономических агентов, а также используемыми методами и инструментами. В рамках данного направления нормативный анализ дополняется оценочными суждениями и основывается на фактах, взятых из позитивной теории, и их эмпирической проверке. Нормативная экономическая теория тесно связана с экономической политикой, ключевым моментом которой является принятие решения на основе выводов, вытекающих из анализа той или иной экономической модели. Позитивная и нормативная экономическая теории тесно связаны между собой. Дополняя и обогащая друг друга, они получению достоверного экономического знания и придают экономической теории законченный характер.
