Мелово-палеогенова флішова геосінкліналь, де зародились сучасні Карпати, не було суцільним водневим простором, її розділяли повздовжні гряди суші (так звані Кордильєри) - виступи древніх порід фундаменту флішу. Явні сліди розливу фундаменту - виступи конгломератів, які містять не окатані уламки кристалічних сланців та кварцу, до гравелітів з галькою метаморфічних порід часто зустрічаються серед шарів типового двохкомпонентного флішу (ритмічно чередующихся пісковиків та сланців), що складають флішову зону Карпат.