Півде́нна Аме́рика (ісп. América del Sur, Sudamérica, Suramérica, порт. América do Sul, англ. South America, нід. Zuid-Amerika, фр. Amérique du Sud, гуар. Ñembyamérika, кеч. Urin Awya Yala, Urin Amerika) — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з'єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою.У межах поза-андійського Сходу виділяються природні райони:
Льянос-Оріноко - рівнини;
Амазонія - низинна рівнина в екваторіальному поясі;
Гвіанське плоскогір'я;
Бразильське плоскогір'я - з піднятими цокольними рівнинами та висотами;
Внутрішні рівнини - акумулятивні рівнини в тектонічному прогині між Бразильським плоскогір'ям і Андами з віссю уздовж рр. Парагвай і Парана, від 10 до 39° пд. ш.;
Пампинські сьєри і Передкордильєри - країна гірських складчато-брилових масивів;
Патагонія - плоскогір'я з помірним континентальним кліматом у "дощовій тіні" Анд, транзитними ріками, напівпустельною рослинністю і ґрунтами.Тваринний світ
Внаслідок особливостей палеогеографічного розвитку материка не тільки флора, але і фауна настільки своєрідна, що Південна Америка (разом з островами Вест-Індії і Центральною Америкою) виділяється у самостійне царство - Неогею з єдиною Неотропічною областю, яка у Південній Америці представлена двома підобластями: Гвіано-Бразильською, що охоплює північну частину континенту і Патагоно-Андійською (південні райони рівнини й Анди до Екуадора).
У неотропіках характерний ряд ендемічних груп тварин: від ссавців загін неповнозубих (сімейства лінивців, мурахоїдів і броненосців), група широконосих мавп, ряд сімейств гризунів, вампіри (з рукокрилих), лами, целенолести (із сумчастих), кілька загонів птахів, а також деякі плазуни, земноводні, риби і безхребетні. Мало парнокопитних, майже немає комахоїдних, відсутні вузько-носі мавпи. Наявність сумчастих, удавів боа і кораллус, двоякодихаючих риб й інших вказують на зв'язок Південної Америки з Мадагаскаром і Австралією.Геологічна будова і корисні копалини
Континент Південна Америка складається з двох основних структурних елементів - Південноамериканської платформи у центрі і на сході та складчастого гірського поясу Анд.
Фундамент Південноамериканської платформи складається з різновікових блоків, консолідованих від архею до раннього палеозою. Найбільш великі виступи фундаменту - Гвіанський, Західно-Бразильський і Східно-Бразильський щити; перші два щити майже цілком складаються з глибокометаморфізованих та інтенсивно-деформованих порід архею і нижнього протерозою (гнейси, кристалічні сланці і граніти), а також середньо- або верхньопротерозойських гранітів типу рапаківи. Східно-Бразильський щит включає окремі блоки раннього докембрію (масив Сан-Франсіску), розділені й облямовані геосинклінальними складчастими системами пізнього протерозою.
Широтна Амазонська западина закладена наприкінці докембрію - початку палеозою уздовж великої зони розламів, що розділила Гвіанський і Західно-Бразильський щити. Південна частина Південноамериканської платформи - Патагонська плита - відрізняється найбільш молодим фундаментом, що включає низи палеозою, звичайно розглядається як самостійна структурна одиниця, що складається з двох підняттів - Північно-Патагонського і Південно-Патагонського (Десеадо і Санта-Крус) і двох прогинів: Неукен - Сан-Матіас і Чубут - Сан-Хорхе.
Надра Південної Америки містять досить різноманітний комплекс корисних копалин. Найбільші поклади залізних руд присвячені до стародавнього докембрію Венесуели (басейн р. Оріноко) і Бразилії (штат Мінас-Жерайс), найбагатші родовища мідно порфірових руд Центральних Анд. Родовища руд рідких елементів пов'язані з ультра основними лужними інтрузіями Східної Бразилії. До молодих вулканічного і субвулканічного тіл території Болівії відносяться родовища руд олова, сурми, срібла тощо.
Передові і міжгірські прогини Анд вміщують поклади нафти і газу, особливо багаті в межах Венесуели. Є родовища вугілля; поклади кам'яного вугілля відомі у верхньому палеозої, бурого - у кайнозої. До молодої кори вивітрювання відносяться родовища бокситів (особливо в Гайані і Сурінамі).
Характеристика географического положения России.
Россия расположена к северу от экватора, к востоку от 0 меридиана, на материке Евразия, в двух частях света (Европе и Азии).
Крайние точки России:
северная мыс Челюскин 77° с.ш. 104° в.д.
южная гора Базардюзю 41° с.ш. 47° в.д.
западная Балтийская коса 54° с.ш. 19° в.д.
восточная мыс Дежнёва 66° с.ш. 169° з.д.
Протяжённость России с севера на юг 4 тыс. км. с запада на воток около 10 тыс. км.
Россия расположена в арктическом, субарктическом, умеренном и субтропическом климатических поясах.
Её омывают на севере Северный Ледовитый океан с такими морями как Баренцево, Карское, Лаптевых, Восточно-Сибирское; на востоке Тихий океан с такими морями как Берингово, Охотское, Японское и на западе Атлантический океан, к бассейну которого относят Чёрное, Азовское, Балтийское моря.
Особенности географического положения России.
1 Занимает первое место по площади.
2 Имеет выход к трём океанам и омывающим их морям.
3 Граничит с 14 странами по суше и с двумя по морю.
4 Большие запасы природных ресурсов.
5 Большое количество крупных рек,на которых расположено много ГЭС.
6 Большой запас пресной воды.
7 Часть территории распложена в холодном тепловом поясе.
8 Наличие вечной мерзлоты.
9 Слабое освоение северных территорий.
Сравнение с географическим положением Испании.
1 Испания небольшая страна по отношению к России.
2 Испания находится на юго-западе материка.
3 Она пересекается 0 меридианом, а Россия нет.
4 Это полуостровное государство, омываемое водами Атлантического океана, Бискайского залива и Средиземного моря.
5 Большая часть территории расположена в субтропическом климатическом поясе.
6 Граничит с Францией и Португалией.
Сравнение с Канадой.
1 Канада расположена к северу от экватора, в западном полушарии, пересекается Северным полярным кругом.
2 Омывается водами трёх океанов:Атлантического, Тихого и Северного Ледовитого.
3 Граничит только с одним государством-США.
4 Расположена в арктическом, субарктическом, умеренном климатических поясах.
