Параллель - линия сечения поверхности земного шара плоскостью, параллельной плоскости экватора. Меридиан - это воображаемые линии сечения поверхности Земли, идущие от одного полюса к другому. Экватор - воображаемая линия пересечения с поверхностью Земли плоскости, перпендикулярной оси вращения планеты и проходящей через её центр. Начальный меридиан (нулевой) – географический меридиан, проходящий через Гринвичскую обсерваторию в Англии. От начального меридиана ведется счет долгот от 0 до360° в направлении с запада на восток или в обе стороны от 0 до 180°. Географическая карта — изображение модели земной поверхности, содержащее координатную сетку с условными знаками на плоскости в уменьшенном виде Масштаб - отношение размеров на чертеже, карте и т.п. к действительным размерам на местности или графическое изображение, показывающее отношение условных размеров к действительным, принятое в какой-либо чертежной или другой работе.
Урал — гірська країна, розташована між Східно-Європейською і Західно-Сибірською рівнинами. Територія Уралу — велика ланка Урало-Монгольського геосинклінального пояса. Довжина понад 2000 км відКарського моря на півночі до річкиУрал на півдні, ширина від 40 до 250 км. По Уралу проходить кордон між Європою і Азією. Урал прийнято ділити на Полярний, Приполярний, Північний, Середній, Південний.
На західних схилах гір Уралу розвинутий карст (численні печери); становить вододіл між басейнами рікОбі, Печори, Волги і Уралу; тайга, на півночі тундра, на півдні лісостеп; заповідники природи; залізні, мідні, хромові, нікелеві руди, азбест, декоративне і дорогоцінне каміння; великі промислові центри:Єкатеринбург, Челябінськ,Магнітогорськ.
Гори виникли в пізньому протерозої. За латинською назвою Уральських гір раніше виділявся геологічний період рифей, який за сучасною класифікацією розділений на ряд періодів, що передували едіакарію. Географічно Уральські гори поділяют на п'ять частин:
Південний УралСередній УралПівнічний УралПриполярний УралПолярний Урал
На півночі продовженням Уральського хребта можна вважати гірську систему Пай-Хой, на півдні —Мугоджари. Урал відрізняється значною різноманітністю природно-сировинних, особливо мінерально-сировинних, ресурсів. В Уральських горах виявлено понад 1000мінералів, 12 000 родовищ корисних копалин, 55 видів самоцвітів. Урал — металургійно-вугільна база Росії, важливий район видобування рудних (залізні, мідні, платинові, хромові,нікелеві, рідкіснометалічні руди,золота) та нерудних копалин (калійні солі, азбест, боксити, дорогоцінні камені та ін.), вугілля (кам'яне й буре),нафта.
Для східних районів Уралу найбільш характерні родовища мідноколчеданних руд (Айське, Сібайське, Дегтярське родовища, Кіровградська і Красноуральска групи родовищ), скарново-магнетитових (Гороблагодатське, Високогірське, Магнітогорське родовища), титаномагнетитових(Качканарське, Первоуральське), окисних нікелевих руд (група Орсько-Халіловських родовищ) і хромітових руд (родовища Кемпірсайського масиву), приурочених в основному до зеленокам'яного поясу Уралу, поклади вугілля (Челябінський вугільний басейн), розсипи і корінні родовища золота (Кочкарське, Березівське) і платини (Ісовське). Тут розташовані найбільші родовища бокситів (Північно-Уральський бокситоносний район) і азбесту (Баженовське). На західному схилі Уралу і в Приураллі є родовища кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн, Кізелівський вугільний басейн), нафти і газу (Волго-Уральська нафтогазоносна область, Оренбурзьке газо-конденсатне родовище), калійних солей (Верхньокамський басейн). Урал славиться своїми «самоцвітами» — дорогоцінними, напівкоштовними й каменями (смарагд, аметист, аквамарин, яшма,родоніт, малахіт і ін
