Географічній оболонці притаманні:
цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між її складовими;
нерівномірність розвитку в й часі, зокрема ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином астрономічними і геофізичними факторами;
безперервність розвитку.
Сучасний стан географічної оболонки є результатом її тривалого розвитку, тому її можливо успішно досліджувати лише тоді, коли розглядати природу в її постійному розвитку як ціле, так і за окремими елементами. У такий б можливо зрозуміти закономірності у зв'язках між окремими об'єктами і явищами, передбачати та прогнозувати шляхи подальшого розвитку, уникати негативних наслідків діяльності людини з використання природних ресурсів, раціонально використовувати природні багатства[1].
Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна регіональна диференціація, що проявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення фізичної географії.
Один угол х, другой (х+18).
Сумма углов параллелограмма, прилежащих к одной стороне равна 180°.
Уравнение
х+(х+18)=180;
2х+18=180;
2х=180 - 18;
2х=162
х=81
х+18=81+18=99
О т в е т. 81° и 99°