Ортогональной проекцией трапеции, площадь которой 52 корень кв. из 2 см2, есть равносторонняя трапеция с основами 16 см и 10 см и боковой стороной 5 см. найти угол между площадями трапеций.
Для знаходження площі рівнобедреної трапеції треба знати її основи і висоту, яка є відрізком, проведеним перпендикулярно до основ. В нашому випадку бічна сторона не є висотою, а тому треба знайти її.
За теоремою Піфагора можна знайти довжину бічної сторони, яка є гіпотенузою прямокутного трикутника, утвореного бічною стороною, і половиною різниці основ:
a = √( (10-18/2)^2 + 5^2 ) a = √( (-4)^2 + 5^2 ) a = √( 16 + 25 ) a = √41
Тепер можна знайти площу трапеції за формулою:
S = ((a + b)/2) * h
де a і b - основи трапеції, h - висота трапеції
S = ((18 + 10)/2) * √41 S = (28/2) * √41 S = 14√41 кв. см
Отже, площа рівнобедреної трапеції дорівнює 14√41 кв. см.
Площа поверхні тіла обертання може бути знайдена за до формули:
S = 2π∫ab(x)dx,
де a - половина довжини основи рівнобедреного трикутника, яка дорівнює b/(2tan(β/2)).
Функція ab(x) описує довжину дуги, яку трикутник обертається, і може бути знайдена за до теореми Піфагора:
ab(x) = √(x^2 + b^2/4) + √(x^2 + b^2/4).
Тоді:
S = 2π∫ab(x)dx
= 2π∫0^a √(x^2 + b^2/4) + √(x^2 + b^2/4) dx
= 4π∫0^a √(x^2 + b^2/4) dx.
Здійснюємо підстановку x = (b/2)tan(t):
dx = (b/2)sec^2(t)dt,
x = 0 відповідає t = 0,
x = a відповідає t = atan(2a/b).
Тоді:
S = 4π∫0^atan(2a/b) √[b^2/4tan^2(t) + b^2/4] (b/2)sec^2(t) dt
= 2πb ∫0^atan(2a/b) [tan^2(t) + 1] sec(t) dt.
Зробимо ще одну підстановку: u = sec(t), du = sec(t)tan(t)dt.
Тоді:
S = 2πb ∫1^sec(atan(2a/b)) (u^2 - 1) du
= 2πb [u^3/3 - u]1^sec(atan(2a/b))
= 2πb [sec^3(atan(2a/b))/3 - sec(atan(2a/b))].
Враховуючи те, що sec(atan(x)) = √(x^2 + 1), отримуємо:
S = 2πb [(2a/b)^3/3 + 2a/b - 2√(a^2 + b^2/4)].
Отже, площа поверхні тіла обертання рівнобедреного трикутника дорівнює 2πb [(2a/b)^3/3 + 2a/b - 2√(a^2 + b^2/4)].