ответ:Яка властивість компонентів є основою для малювання? :У середовищі Delphi є широкий спектр стандартних компонентів, які мають найрізноманітніше призначення. Багато з них орієнтовані на ті чи інші графічні задачі. Розглянемо ті компоненти, що призначені для креслення графічних примітивів.
Графічні примітиви це най ші геометричні фігури, такі як окружність, еліпс, прямокутник або квадрат, також закруглений прямокутник або квадрат.
На палітрі компонентів, що містить великий набір об’єктів, які можна додавати на форму проекту, нам потрібно знайти вкладку Additional, вона містить основні графічні компоненти, такі як Image, Shape і Chart. Для графічних примітивів нам підходить компонент TShape. Графічні компоненти дозволяють швидко намалювати зображення, тому що це виконується автоматично по заданим параметрам.
Компонент TShape дозволяє нам виводити най ші геометричні фігури на поверхні форми без застосування методів Canvas. Клас TShape є прямим нащадком класу TGraphControl, тому він поводиться як звичайний компонент управління. Але у нього є неуспадковані властивості: Shape, Pen і Brush.
Share. Ця властивість є основною для креслення примітивів і вона дозволяє визначити тип геометричної фігури, яка вписана в прямокутну область компонента.
Можливі такі її значення:
· stCircle – окружність;
· stEllipse – еліпс;
· stRectangle - прямокутник;
· stRoundRect – прямокутник зі закругленими кутами;
· stSquare – квадрат;
· stRoundSquare – квадрат зі закругленими кутами.
Pen. Ця властивість уявляє собою олівець, що встановлю б малювання границь фігури, тобто колір і вид границь.
Brush. Властивість, що відповідає за пензлик, який визнача б заливання області фігури, тобто колір і вид заповнення об’єкта.
Ці властивості можна змінювати як у процесі дизайну, так и у час виконання програми.
При накресленні фігура займає весь р компонента, який було встановлено на форму. Але якщо задано квадрат або коло, а розміри по горизонталі та вертикалі відрізняються, то фігуру буде накреслено з розміром меншого виміру.
На яікій вкладці знаходиться елемент TShape:Опишите порядок создания массива автофигур типа TShape.
Откройте среду Lazarus, создайте новый проект, в котором будут отображаться в виде линейчатой диаграммы данные из таблицы.
Разработайте интерфейс программы согласно скриншоту.
На форму добавьте компонент Panel как контейнер для компонентов Image и Shape. Разместите на панели компонент Image и 4 компонента Shape (по количеству элементов в массиве). Для создания легенды диаграммы на форму добавим 4 компонента Label.
Объекты TShape принадлежат к типу данных TShape. В разделе описания глобальных переменных опишем следующим образом.
var
Form1: TForm1;
sh: array [1..4] of TShape; // массив типа TShape
implementation
Теперь можно работать с автофигурами, обращаясь к ним, как к элементам массива sh [i]. Аналогично создадим массив типа TLabel для объектов Label.
var
Form1: TForm1;
sh: array [1..4] of TShape; // массив типа TShape
lb: array [1..4] of TLabel; // массив типа TLabel
implementation
Заполнение массивов будет происходить при создании формы.
procedure TForm1.FormCreate (Sender: TObject);
begin
Итак, 17 ноября 2009 года на очередной ежегодной суперкомпьютерной конференции «Supercomputing 2009» (SC09), проходившей в Портланде (шт. Орегон), была объявлена 34-я редакция списка пятисот самых мощных компьютеров мира TOP500.
Что же, друзья, время дуть в дудки, стучать в барабаны и размахивать флагами — на 12-м месте списка находится суперкомпьютер «Ломоносов» Московского государственного университета! Впервые Россия оказалась так высоко в TOP500.
Да-да, это тот самый компьютер, который начали монтировать еще летом, и система охлаждения которого отняла половину территории автомобильной стоянки около 2-го учебного корпуса МГУ.
Надеюсь, скоро на parallel.ru или на сайте научно-исследовательского вычислительного центра (НИВЦ МГУ) появится подробное описание новой машины, но пока мы вынуждены ограничиться скудными данными с сайта TOP500:
пиковая производительность
414,42 ТФлопс
реальная производительность
350,10 ТФлопс
процессоры
Intel EM64T Xeon X55xx (Nehalem-EP) 2930 МГц (11,72 ГФлопс)
число процессорных ядер
35 360
общий объем оперативной памяти
54 312 ГБ
коммуникационная сеть
Infiniband
операционная система
Linux
Заканчивая эту заметку, отмечу все установленные в России суперкомпьютеры, которые попали в список TOP500:
12. Ломоносов (НИВЦ МГУ)
38. МВС-100К (МСЦ РАН — Межведомственный Суперкомпьютерный Центр РАН)
107. СКИФ МГУ «Чебышёв» (НИВЦ МГУ) (37-е место в июне 2008 года)
138. IBM BladeCenter HS22 Cluster (банковский сектор)
181. IBM xSeries x3650M2 Cluster (правительственный сектор)
320. HP Cluster Platform 3000 BL460c (РНЦ «Курчатовский институт») (118-е место в ноябре 2008 года)
377–382. IBM Blue Gene/P (факультет ВМК МГУ) (126–130-е место в ноябре 2008 года)
450. СКИФ-Аврора (ЮУрГУ — Южно-Уральский государственный университет)
Кстати, на первом месте TOP500 находится суперкомпьютер Jaguar Cray XT5-HE, установленный в Оук-Риджской национальной лаборатории США. При пиковой производительности в 2331 ТФлопс его реальная производительность составляет 1759 ТФлопс.