Причины + завещание петра i (указ о престолонаследии 1722, согласно которому монарх назначает своего преемника) + усиление позиций дворянства (1714 - указ о слияние положения вотчины и поместья) монархи: екатерина i 1725-1727гг. + создание верховного тайного совета -1726 + отказ от широкой преобразующей деятельности + уменьшение податей и повинностей + магистратов ивана антоновича 1740 -1741гг. + 1740г. - регентство бирона; + ноябрь 1740г. - переворот – свержение бирона – регентство анны леопольдовны; петра iii 1761 - 1762гг + указ об уничтожении тайной канцелярии + запрет покупать промышленникам крепостных к мануфактурам + принцип веротерпимости + проект о секуляризации + манифест о вольности дворянству елизавета петровна 1741-1761гг. + 1756-1763гг. - участие в семилетней войне против пруссии + 1758г. -сражение у цорндорфе + 1759г. - сражения: у деревни пальциг при кунерсдорфе (полный разгром армии фридрихаii ) + 1760г. - взятие берлина + смерть елизаветы- петр iii аннулирует результаты семилетней войны- 1761г. перемирие с пруссией-1763г. - мир. елизавета петровна 1741-1761гг. + 1741г. - прощены недоимки за прошлые года; снижение податей; рост косвенных налогов; + 1754г. - внутренние таможни; + 25.01.1755г. – мгу (ломоносов) + 1756г. - новый высший орган власти + 1756г. - отмена смертной казни + 1757г. – академия художеств + расширение дворянских привилегий (сокращен срок службы, дворянские заемные банки, монополия на винокурение, межевание земель) + 1760г. указ – ссылать в сибирь за «дерзновенные поступки крепостных (считать за рекрутов)
«русалка дністровая» — український альманах, який видавала «руська трійця» 1837 р. в будимі (тепер будапешт). своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «русалка дністровая» об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. намагаючись піднести національну гідність своїх краян, м. шашкевич, я. головацький, і. вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій. композиційно альманах складається з чотирьох розділів: «пісні народні», «складання», «переводи», «старина». отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. розділ «складання» містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. серед них — громадянський вірш «згадка», «погоня», ліричні поезії «розпука», «веснівка», «туга за милою», «сумрак вечірній» і казка «олена» м. шашкевича, «мадей» та «жулин і калина» і. вагилевича, поезія «два віночки» я. головацького. в альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі «руської трійці» вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів. «русалка дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в галичині. якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. замість мертвечини в альманасі забуяло життя. саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи м. максимовича, а і. франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне. не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років
ответ:
чтобы запутать грабителей
объяснение:
они часто что-то пытались с воровать, но у них это не получалось, потому что они заходили в тупик и и умирали там иззи недостатка еды и воды