1.Бегазы-дандыбаевская.
2. культура племён Центрального Казахстана последнего периода бронзового века.
3.Могильники Бегазы и Дандыбай обнаружены археологами в ценральном Казахстане.
4.Памятники Бегазы – Дандыбаевская культуры изучал А. Х. Маргулан.
5.Основание могильников обкладывали каменными валунами из скал.
Особенности Бегазы-Дандыбаевской культуры:
кочевое скотоводство.
Добыча меди в шахтах.
Изготовление новых форм глиняной посуды (прямое горлышко, выпуклые бока, игольчатые и волнистые узоры).
Особенный погребальный обряд.
Строительство особого типа надгробных сооружений (подребения были в виде курганов, причем высокие и .
Жилища и могильники были большого размера и отличались искусством камнерезания.
Павло Полуботок розгорнув активну діяльність, спрямовану на відновлення козацьких порядків. Наказний гетьман здійснив реформу суду з метою обмежити повноваження Малоросійської колегії. Він зробив Генеральний суд колегіальним, рішуче боровся проти хабарництва й тяганини у провінційних судах, установив порядок апеляцій. У грудні 1722 р. Полуботок видав розпорядження, за яким скарги населення розглядалися від нижчої до вищої інстанції українського уряду, а не подавалися безпосередньо Малоросійській колегії.
Однак, попри енергійні заходи Полуботка й старшини, Петро І у квітні 1723 р. надав Малоросійській колегії такі повноваження, які робили її повновладною в Україні. Український уряд із його Генеральною військовою канцелярією підпорядковувався Малоросійській колегії. Численні клопотання (петиції), що містили основну українську вимогу – обрання нового гетьмана, цар відхилив. До того ж новим указом у квітні 1723 р. він позбавив гетьмана влади командувача козацького війська, передавши її генералу Голіцину, який очолював російське військо в Україні.
Активна протидія заходам Малоросійської колегії не залишилася непоміченою російським урядом. 22 травня 1723 р. Полуботка разом із генеральним писарем і генеральним суддею було викликано до Петербурга. Проте наказний гетьман зволікав із від'їздом, готуючи нові документи з проханням про відновлення державних прав України. Складали дві чолобитні: одну мали підписати генеральна старшина й полковники, другу – полкова старшина й сотники. У червні Павло Полуботок вирушив на північ і 3 серпня дістався Петербурга.
Объяснение: