В промышленности Кубани на протяжении всего исследуемого периода преобладали предприятия мелкотоварного и мануфактурного типа, что говорило об экономической отсталости края по сравнению с другими губерниями Российской империи. На территории Кубанского казачьего войска получили развитие отрасли производства, связанные с переработкой сельскохозяйственной продукции, что было обусловлено аграрной специализацией региона. Вместе с тем, рост городов, фабрик и заводов, а также железнодорожное строительство стимулировали развитие строительной и машиностроительной индустрии.
80 -е - середина 90-х XIX в., которые вошли в историю как период «грюндерства», характеризовались значительными изменениями в развитии торговли и промышленности в Кубанской области: возникли первые торгово-промышленные объединения (торговые дома). В это время наблюдалось увеличение масштабов и объемов как торговой, так и промышленной деятельности.
На протяжении всей эпохи рыночной модернизации страны немаловажное влияние на экономическое развитие края оказывали кустарные.
Крестьянская реформа 1861 г. и последовавшие за ней буржуазные преобразования создали благоприятные условия для зарождения и развития торгово-промышленной деятельности в регионе, где еще не окончилась Кавказская война. Становление торговли и промышленности происходило в общем русле процесса модернизации России. Вместе с тем данный процесс на Кубани отличался рядом особенностей, обусловленных своеобразием социально-экономического развития региона: полувоенной организацией казачьих поселений, привилегированным положением казачества в социальной структуре населения, необжитостью и малонаселенностью обширного края.
Культурное наследие Древнего Египта достаточно велико. В основном искусство развивалось в качестве религиозного культа. В основном произведения создавались для усопших. Известные во всем мире пирамиды были гробницами, или послесмертными домами фараонов и их семей. Архитектурное наследие представляет собой храмовые комплексы и дворцы, например, Луксорский храм. Изобразительное искусство было символичным. ... Ученым до сих пор точно неизвестен год образования единого государства в Египте. Однако можно с уверенностью сказать, что древняя египетская цивилизация оставила значительный след в истории человечества.
Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21 січня 1919 року на Народних Зборах у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії, не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.
На основі рішень Сен-Жерменського (1919 р.) і Тріанонського (1920 р.) договорів Підкарпатська Русь була включена до складу Чехо-Словацької республіки на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким урядом. У 1920-1930-х рр. українська громадськість і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній українській державі. Для цього регулярно проводилися народовецькі з'їзди.
Президент Чехо-Словаччини Едвард Бенеш усвідомлював складнощі діяльності уряду в умовах багатоетнічності республіки. Він проголошував намір перебуду в ній . 20 лютого 1937 року було опубліковане спеціальне комюніке із основними настановами, що передбачали зміну політики стосовно національних меншин. Але ніяких практичних заходів у той час не було вжито.
Карпа́тська Украї́на (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр. Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 року.