ну я бы сказала, что последствий отрицательных больше, чем последствий положительных.
положительные- т.к. из колоний черпали огромные ресурсы и рабов это странам быстрее развиваться. Европ.страны открыли многие культуры растительные и животные. они более менее завозили в эти отстающие страны технику, обучали чему то новому. отриц.- были угнетены многие народы.многие были истреблены. от этих колониальных завоеваний родился расизм. истреблены многие животные,завезены в Европу многие страшные болезни и животные-вредители .
Это довольно оскорбительное выражение появилось во время монгольского ига на Руси. Тогда князьям, желавшим править, приходилось спрашивать разрешения у представительства Орды, и получать от них ярлык – разрешение править. А получить ярлык было нелегко – кандидатов много, а выбор зависит от настроения ордынского правительства.
До пришествия Орды Русь была раздроблена на большое число мелких княжеств. Разумеется они не сотрудничали, а всячески мешали друг другу, стараясь доказать превосходство над всеми своего княжества. Такой была обстановка не только на Руси, но и во всех европейских странах. Именно потому Русь и Европа оказались такими легкими целями для Орды.
Объяснение:
Когда монголы пришли на Русь, они поставили над населением иго, которые требовало от всего народа налог - дань. Князей также выбирала Орда – если где-то выбирался князь, то он не мог начать править без разрешения Орды. Для того, чтобы получить разрешение он должен был отправиться в штаб Орды и получить там ярлык.
Так как выбор князя зависел от настроения монголов, каждый старался их задобрить, чтобы они выбрали его, а не кого-то из его конкурентов. Отсюда и идет термин «выпрашивание» - будущий князь должен был очень постараться, чтобы ордынский наместник выбрал именно его.
ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
Объяснение: