Византию варвары осаждали точно так же, как и Западную Римскую империю, например, вторжение готов началось именно с византийских Балкан Дело в другом. Восток изначально был богаче и мощнее экономически. Про старую общеримскую провинцию Азия («левую» часть Малой Азии) говорили, что в ней 500 городов. На западе таких показателей не имелось нигде, кроме самой Италии. Да и там в последние века сокращалась численность городского населения, а вместе с этим приходило в упадок и ремесленное производство. В Византии более сильные позиции занимали крупные сельские хозяева, выбивавшие себе и своим арендаторам налоговые льготы. Бремя налогов и управления ложилось на плечи городских советов, а знать проводила досуг в загородных поместьях. В критические моменты у западных императоров не хватало ни людей, ни денег ( в III веке иссякли золотые и серебряные рудники в Испании, а новые, дакийские (румынские) , государство потеряло к 270 году) . Константинопольским властям такое еще не грозило (Византия удерживала свою золотую монету солид весьма стабильным: содержание золота в нем не уменьшилось вплоть до 1070 года) .
Найперші люди з’явилися на землі близько двох мільйонів років тому. Завдяки вченим-археологам, тепер можна багато чого довідатися про їхнє життя: як вони полювали, як рятувалися від холоду, які у них були інструменти. У давні часи первісним людям було важко справлятися з проблемами поодинці, і вони збиралися невеликими групами. Це були як б невеликі сім’ї, які разом полювали, захищалися від диких звірів, готували їжу. У кожній такій групі у людей були свої обов’язки і права, вони разом вирішували спірні питання, і здобич ділили на всіх порівну. Первісні люди дуже сильно залежали від природи і від погоди, адже якщо була посуха — значить, не було їстівних трав і ягід, а якщо були пожежі — то не було полювання, адже звірі тікали далеко від бурхливого полум’я. Вони навчилися заточувати камінь.Ним потім обробляли здобич. А добували їжу загостреною палицею, з якої ходили на полювання і викопували корисні корінці первісні люди намагалися влаштовувати своє житло в уже існуючих печерах і ущелинах. Намагалися знаходити такі помешкання ближче до води, щоб полювати на тварин під час водопою. прийшов час, коли первісні люди почали розуміти, що трохи вогню створює тепло в печері, а їжа, приготовлена на вогні — набагато смачніше. Тоді вони почали «приручати» вогонь, постійно підтримуючи його хмизом і дровами. Стародавні люди ретельно стежили за вогнем, навіть призначалися чергові, відповідальні за те, щоб вогонь не згас.
Дело в другом.
Восток изначально был богаче и мощнее экономически.
Про старую общеримскую провинцию Азия («левую» часть Малой Азии) говорили, что в ней 500 городов.
На западе таких показателей не имелось нигде, кроме самой Италии. Да и там в последние века сокращалась численность городского населения, а вместе с этим приходило в упадок и ремесленное производство.
В Византии более сильные позиции занимали крупные сельские хозяева, выбивавшие себе и своим арендаторам налоговые льготы.
Бремя налогов и управления ложилось на плечи городских советов, а знать проводила досуг в загородных поместьях.
В критические моменты у западных императоров не хватало ни людей, ни денег ( в III веке иссякли золотые и серебряные рудники в Испании, а новые, дакийские (румынские) , государство потеряло к 270 году) . Константинопольским властям такое еще не грозило (Византия удерживала свою золотую монету солид весьма стабильным: содержание золота в нем не уменьшилось вплоть до 1070 года) .