1. Причини греко-перських війн
У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.
Головними причинами війни були:
- намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;
- опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.
2. Похід Дарія І проти скіфів
Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.
У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.
Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.
Хан много заботился о своих подданных, о внедрении европейской культуры и образования, развитии ислама. В 1835 году по указанию Жангира была построена первая мусульманская мечеть. Хан увеличил численность мулл в аулах. Они выполняли функции письмоводителей и духовных наставников. Хан показывал личный пример в богослужении. По словам российского исследователя А. Алекторова, «хан не оставлял ни одного намаза (молитвы) и пять раз в день посещал с султанами мечеть, в которой во время поста Рамазан и ночевал». На свои личные средства издавал книги, пропагандирующие ислам суннитского направления ханифитского масхаба.
В 1841 году по инициативе Жангира появилась первая светская школа. Здесь изучали русский, арабский, персидский языки, а также азы математики, географии, истории, ислам и т.д. Три раза в год хан Жангир списки учеников школы с отметками. Это учебное заведение содержалось за счет его финансовых средств. Он был не только сторонником учебы казахов в учебных заведениях России, но и сам лично прилагал усилия для отправки детей на учебу в Санкт-Петербург, Москву, Астрахань, Саратов, Казань и Оренбург. К примеру, хану удалось выбить для своих подданных 10 вакансий в Оренбургском Неплюевском кадетском корпусе. Впоследствии некоторые из выходцев Бокеевской Орды как выдающиеся инженеры, лесоводы, военные и ученые.