Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
Христофор Колумб- открыл Америку,провел новые морские торговые пути Людовик 14 -Король Франции,Провел Голландскую войну,централизовал власть,провел реформы внутренней политики,организовав различные советы(совет министров,государственный совет и т.п.) провел реформы в сфере торговли и миграции населения Вольтер-великий французский филосов-просветлитель Жан Жак Руссо-французский писатель,известен романом "Новая Элоиза" Бонапарт-французский полководец,государственный деятель,император французов,известен своими Наполеоновскими войнами
Сравнивать, в общем-то, нечего. Развитие Соединенных Штатов Америки сразу пошло по индустриальному пути, а из латиноамериканских стран промышленность с самого начала независимости развивалась достаточно быстрыми темпами только в Чили, из-за очень необходимых на то время природных богатств страны. Венесуэльская нефть на то время никого не интересовала, железную руду в Бразилии стали разрабатывать позже (20-30 годы XX века) , а чилийская селитра стала именно тем природным ресурсом, из-за которого в конце 19 века воевали Чили, Перу и Боливия. Но залежи селитры разрабатывались не чилийцами, а английскими монополиями (как и в последующем медные рудники Чили принадлежали до 1971 года американским ТНК) . Условия работы на селитряных рудниках были очень тяжелыми, средняя продолжительность жизни рабочих салитрерий - 26-30 лет, зарплату выдавали бонами, жилье - непри для жизни хибары. Именно на севере Чили зародилось рабочее движение в Латинской Америке. Именно на севере Чили было первое организованное в Южной Америке восстание рабочих рудников (в 1907 году) , которое было жесткого подавлено войсками по приказу тогдашнего Президента Чили Педро Монтта. Это лирическое отступление, имеющее отношение к вопросу. Латиноамериканские страны оставались слаборазвитыми и зависимыми от иногстранного - английского и американского - капитала. Развитие США шло намного быстрее и в направлении индустриализации экономики, а не экстенсивным путем.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.