Житомир найкрасивіший восени, коли спалахують багрянцем насадження лісопаркової зони, що з’єднує центр міста з його околицями.
Це одне з найстаріших міст України, адже назвою своєю, як наголошує легенда, завдячує дружиннику Житомиру, що служив самим князям Аскольду й Діру.
Місто загубилося серед старезних лісів, переперезане кількома річками – Тетеревом, Кам’янкою, Путятинкою. Звивисті вулички манять в дитинство, бережуть пам’ять про сокровенне, для кожного своє. Немов сама тисячолітня історія крокує ними, звертаючи до Тетерева,
щоб оглянути мальовничі краєвиди з висоти скель «Чотири брати» та «Голова Чацького», звідки розливається утворене людиною Житомирське море разом з водоспадом.
У Житомирі багато визначних місць, пам’яток давньої архітектури, як от – Кафедральний костел святої Софії на Замковій горі, Преображенський собор, Хрестовоздвиженська церква. Житомиряни пам’ятають про відомих земляків – письменника В.Г.Короленка, на честь якого відкрито літературно-меморіальний музей.
Чи не найцікавіше місце у Житомирі пов’язане із космонавтикою – адже родоначальник космічних досліджень академік Сергій Корольов також
з’явився на світ саме тут, у цьому місті. І будинок-музей видатного конструктора, і музей історії космонавтики розповідають багато неймовірного про космічні подорожі, але, мабуть, найцінніший експонат – подарунок з далекої Америки, контейнер з ґрунтом , привезеним із Місяця.
А ще житомирці полюбляють похвалитися своїм Підвісним мостом через річку Тетерів, з якого відкриваються незабутні краєвиди на старовинні масиви міста.
Мабуть, знайдуться ті, хто назве Житомир містом-селом, та хіба ж це погано – чисте повітря, духмяний запах хвої тягне з лісу, милі сквери, незабутні ще з дитинства, – все це зветься батьківщиною і рідне до щему в грудях.
Галицко-Волынское княжество пришло в упадок из-за целого ряда причин. Основным внутренним фактором начала упадка княжества стало то, что со смертью Андрея и Льва Юрьевичей, а также Владимира Львовича в 1323 году в княжестве прервалась правящая династия Рюриковичей (Романовичей); это привело к тому, что власть бояр в государстве значительно усилилась, и севший в 1325 году на галицко-волынский престол Юрий II Болеслав уже находился в куда большей зависимости от боярской аристократии, чем его предшественники Рюриковичи. Также большую роль в падении Галицко-Волынского государства сыграла сложившаяся в середине XIV века внешнеполитическая ситуация: в то время, когда соседние Польское королевство и Великое княжество Литовское находились на подъёме, Волынь и Галиция всё ещё оставались в вассальной зависимости от Золотой Орды. В 1349 году польский король Казимир III захватил Галицию, после чего Галицко-Волынское княжество потеряло территориальное единство. В 1392 году Галиция и Волынь были разделены между Польшей и Литвой, что положило конец существованию Галицко-Волынского княжества как единого политического целого.
Правильный ответ я разумiю под буквой А