Сарматы населяли западные регионы нашей страны в VIII в. до н.э. -V в. н.э. Памятники сарматов сосредоточены в Западном Казахстане, в долинах Урала, Илека, Эмбы. Название племени «сармат» встречается в трудах древних авторов с III в. до н.э., когда сарматы начали распространять власть на соседние племена. В начальный период истории, с VIII в. до н.э., их называли савроматами. Сарматы связывали культуры Центральной Азии и Причерноморья. Они установили связь с соседним Боспорским царством и совершали походы в страны Передней Азии, на Кавказ и в Парфию. Во II веке до н.э. савроматы дошли до Северного Причерноморья.
Объяснение:
Перша Марокканська криза, 1905-1906 рр.
Виникла через вирішення міжнародного статусу Марокко: Німеччина спробувала перешкодити Франції встановити своє панування в Марокко (Північна Африка); конфлікт було розв’язано на користь Франції.
Друга Марокканська криза, 1911 р.
Викликана продовженням суперечок між Францією та Німеччиною; завершилась підписанням угоди, за якою німці погоджувалися на французьке домінування в Марокко й отримували натомість територію в колонії Середнє Конго.
Боснійська криза, 1908-1909 рр.
Міжнародний конфлікт, викликаний анексією Австро-Угорщиною Боснії та Герцеговини; визнання анексії Росією.
Італійсько-турецька війна, 1911-1912 рр.
Протистояння між Османською імперією та Італією, результатом якого стало захоплення Італією Лівії та островів Родос і Додеканес поблизу Малої Азії.
Перша Балканська війна, 1912-1913 рр.
Війна Балканського союзу (Болгарія, Греція, Сербія, Чорногорія) проти Османської імперії, яка завершилася підписанням договору, за яким Туреччина втратила європейські території на захід від лінії Енос - Медея та визнала незалежність Албанії.
Друга Балканська війна, 1913 р.
Швидкоплинна війна за розподіл Македонії між Болгарією, з одного боку, та Османською імперією, Румунією, Чорногорією, Сербією і Грецією – з іншого; війна була спровокована Австро-Угорщиною та Німеччиною, які прагнули розвалити Балканський союз. Протистояння завершилось поразкою Болгарії, Сербії та отриманням Туреччиною більшої частини Македонії, а Фракією та Румунією – Південної Добруджі.