Еще в самом начале становления суверенного Казахстана Президент Нурсултан Назарбаеввыдвинул главный принцип: внешняя политика Республики Казахстан есть предложение ее внутренней политики, инструмент внешнеполитического обеспечения общественно-политической стабильности, национальной безопасности, создания благоприятных внешних условий для дальнейшего экономического, социального, интеллектуального и культурного развития и реформирования страны. Следуя этому принципу, мы добились значительных результатов. Казахстан вплотную приблизился к качественному уровню социально-экономического развития государств Центральной и Восточной Европы. Есть ощутимое продвижение вперед в диверсификации экономики, ее инновационно-технологическом обновлении [2].
Важно указать, что казахстанская внешняя политика базируется на доктрине выстраивания наших отношений с соседними странами по всему периметру государственной границы, как сверх приоритет и как константа нашего поведения на ближайшие годы. Надо особо отметить, что многовекторность внешней политики закреплена в Концепции внешней политики Республики Казахстан. Этот принцип значит следующее: каждый вектор для нас самоценен, какие бы то ни было их противопоставления, схемы и тому подобное исключены. Разыгрывание одних партнеров против других было бы, мягко говоря, нецелесообразно и не отвечало бы национальным интересам Казахстана.
Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.
Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.
Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
У Болоньї в 1478–1479 і 1480–1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.
З 1481 до 1482 був ректором Болонського університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.
Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто, Реґіомонтан.
З 1487 — професор Яґеллонського університету. Помер у м. Кракові, де й похований.