У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Одним із перших таємних політизованих рухів було масонство. В Україні перші масонські ложі виникали у Полтаві ("Любов до істини") і Києві ("Малоросійське товариство"). Ці організації виникали переважно у великих містах та містечках. Протягом 1817-1819 рр. вони виникали у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Найвиразніше українська національно-визвольна спрямованість виявилась у полтавській масонській ложі "Любов до істини", яку заснували місцеві урядовці і поміщики, переважно українці: І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський, С. Петровський та ін. Учасник цієї ложі В. Лукашевич (виходець із давньої козацько-старшинської родини, проводир дворянства Переяславського повіту) став організатором у 1821 р. Малоросійського таємного товариства.
КУБИЗМ — Направление в живописи, зародившееся во Франции около 1908 года, которое может быть рассматриваемо, как реакция импрессионизму, (см это слово) с его тяготением к световой полноте картины, от чего терялась четкость деталей отдельных предметов, как бы рассеивавшихся в световой волне. В противоположность импрессионизму кубизм обращает внимание именно на устойчивость форм и, считаясь с утверждением известного французского художника Сезана, что мир может быть сведен к шару, конусу, цилиндру, кубисты дают предметы в этих формах. 2.дададизм или дада, — авангардистское течение в литературе, изобразительном искусстве, театре и кино.
В статье анализируются особенности национальной политики Российской империи в конце XIX начале XX в. Автор показывает, что процессы социальной и национальной мобилизации усиливали гетерогенность страны. Экспансия на Кавказ и в Среднюю Азию еще более тому, что этническое, конфессиональное, социальное и экономическое многообразие России в течение XIX в. еще более увеличилось. В то же время модернизация и индустриализация имели интегрирующее действие. В соответствии с этим и национальная политика начиная с 1860-х г г была направлена на административную систематизацию и унификацию гетерогенного государства, а на поднимающиеся национальные движения отвечала частичным проведением культурной русификации. Этим тенденциям к национальной гомогенизации общества противостояли стойкие силы, стремившиеся и дальше к объединению империи на сословно-династических основах.
Відповідь:
У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Одним із перших таємних політизованих рухів було масонство. В Україні перші масонські ложі виникали у Полтаві ("Любов до істини") і Києві ("Малоросійське товариство"). Ці організації виникали переважно у великих містах та містечках. Протягом 1817-1819 рр. вони виникали у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Найвиразніше українська національно-визвольна спрямованість виявилась у полтавській масонській ложі "Любов до істини", яку заснували місцеві урядовці і поміщики, переважно українці: І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський, С. Петровський та ін. Учасник цієї ложі В. Лукашевич (виходець із давньої козацько-старшинської родини, проводир дворянства Переяславського повіту) став організатором у 1821 р. Малоросійського таємного товариства.
Пояснення: