другий етап визвольної війни (серпень 1657 - січень 1667) позначився різким загостренням соціально-політичної боротьби й посиленням втручання сусідніх держав у внутрішні справи україни. гетьман і.виговський повів рішучу боротьбу проти наступу царських воєвод і втягнувся у
конфронтацією з москвою, що логічно до укладення гадяцької угоди з польщею і конотопської битви з царським військом. але український народ не зрозумів політичних комбінацій свого гетьмана, і у внутрішній громадянській війні він терпить поразку. його наступник ю.хмельницький, випробувавши як
промосковський, так і пропольський варіанти, теж терпить поразку. стається розкол гетьманщини. росія і польща домовляються про розчленування українських земель (андрусівський мир 1667)
на третьому етапі визвольної війни (січень 1667 - вересень 1676) боротьбу за звільнення і об'єднання
україни продовжує гетьман п.дорошенко. на якийсь час йому вдається об'єднати всю гетьманщину під своєю булавою, але втручання польщі, туреччини і росії в решті решт зводять його зусилля нанівець. на осінь 1676 р. становище дорошенка стає критичним, і він складає гетьманські повноваження. лівобережжя
остаточно попадає під владу російських царів, а на правобережжі ліквідуються українські державні інституції. визвольна війна завершується.
Причины войны: разорение крестьян и мелких торговцев, бунты военных. Доведенные до отчаяния мятежники, как правило, грабили казенные и монастырские кладовые, а похищенное зерно и награбленные ценности делили между собой или раздавали землякам. В известной степени это было ответом на не государственной власти обеспечить твердый порядок в стране и ограничить мздоимство чиновников. Ситуацию усугубила засуха 873 года, которая обрекла на голодную смерть десятки тысяч крестьян. Вспышки вооруженных мятежей засверкали по всей стране. Доведенные до отчаяния жители сел стали собираться в отряды и совершать нападения на уездные и областные центры, усадьбы помещиков и монастыри.
выбери что надо! )
другий етап визвольної війни (серпень 1657 - січень 1667) позначився різким загостренням соціально-політичної боротьби й посиленням втручання сусідніх держав у внутрішні справи україни. гетьман і.виговський повів рішучу боротьбу проти наступу царських воєвод і втягнувся у
конфронтацією з москвою, що логічно до укладення гадяцької угоди з польщею і конотопської битви з царським військом. але український народ не зрозумів політичних комбінацій свого гетьмана, і у внутрішній громадянській війні він терпить поразку. його наступник ю.хмельницький, випробувавши як
промосковський, так і пропольський варіанти, теж терпить поразку. стається розкол гетьманщини. росія і польща домовляються про розчленування українських земель (андрусівський мир 1667)
на третьому етапі визвольної війни (січень 1667 - вересень 1676) боротьбу за звільнення і об'єднання
україни продовжує гетьман п.дорошенко. на якийсь час йому вдається об'єднати всю гетьманщину під своєю булавою, але втручання польщі, туреччини і росії в решті решт зводять його зусилля нанівець. на осінь 1676 р. становище дорошенка стає критичним, і він складає гетьманські повноваження. лівобережжя
остаточно попадає під владу російських царів, а на правобережжі ліквідуються українські державні інституції. визвольна війна завершується.