Ось є інформація:
На початку 30-х років XIX століття в містах України з’явилися перші «служители», які основну частину свого часу віддавали пожежній справі. Це були солдати внутрішньої варти, непридатні до стройової служби, як правило, інваліди. Солдати не були підготовлені до пожежної справи. За сумісниц-твомвони несли караульну службу та виконували різні господарські доручення. Із-за невизначеного кола обов’язків солдат називали не пожежниками, а нахтватерами. Отримували вони мізерну платню, одягалися і годувались за власний рахунок.
З 1832 року на засоби міських доходів затверджуються постійні штати професійних пожежних частин. Пожежні знаходилися в повній підпорядкованості поліції.
Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період пройшла два етапи. На першому етапі (1920-1922 рр.) радянська Росія, відвоювавши своє право на існування, вирішувала дві проблеми: налагодження відносин з незалежними радянськими республіками і політичне урегулювання з сусідніми країнами післявоєнних питаньНа цьому етапі зовнішньої політики через економічну і військову слабкість Росії, вона не була активною щодо відносин з країнами Заходу. Останні у свою чергу не поспішали проявляти ініціативи в налагодженні відносин з Росією. Паралельне мирне співіснування Росії і країн Заходу ставало політичною реальністю.
Объяснение:
Надеюсь я тебе