Стародавній Індії притаманний високий рівень науково-природничих та гуманітарних знань, які розвинулися не без впливу на них вавилонських та грецьких наукових ідей, особливо в галузях математики та астрономії індійські математики користувалися значенням к (з точністю до четвертої цифри), добували квадратний та кубічний корені, розв’язували рівняння з одним невідомим, раніше за греків відкрили "теорему Піфагора". Вони застосовували позиційну десятеричну систему обчислень, яку в них запозичили араби, а в арабів — європейці, розробили правила арифметичних дій, які практично не відрізняються від сучасних.
Індійці створили цифрову систему, яку називають "арабськими цифрами" і якою нині користуються математики всього світу. Видатним досягненням староіндійської математики було створення розвинутої алгебраїчної символіки, багатшої навіть за грецьку. Індійське походження мають такі загальновживані математичні терміни, як "цифра", "корінь", "синус" тощо.
Певних успіхів досягла також староіндійська астрономія, індійський астроном Аріабхата висловив здогад, що Земля має форму кулі, навіть спробував вирахувати її окружність. Індійці/створили примітивний місячний календар, рік у якому починався приблизно в середині квітня й складався з 360 діб
Зародилися в Стародавній Індії також фізичні та хімічні знання. Так, індійці виготовляли фарби, ліки, парфуми, цемент тощо. Гідний подиву той факт, що давньоіндійські металурги знали секрет виплавки чистого заліза, яке нині вчені добувають грамами лабораторним
з природничонаукових знань найбільшого розвитку в Стародавній Індії досягла медицина. Індійські медики здійснювали розтин трупів тому добре знали анатомію людини. Вони робили складні операції, особливо при лікуванні ран і пухлин, застосовували кесарів розтин, знімали катаракти, ампутували кінцівки, робили трепанацію черепа, успішно застосовували протиотруту тощо. В умінні здійснювати пластичні операції обличчя європейська медицина досягла рівня староіндійської лише у XVIII ст. Індійські медики знали лікувальні властивості дієти, психотерапії, правила асептики і мали уявлення про бактерії та інші хвороботворні організми, користувалися наркозом.Численні досягнення староіндійської медицини, рівень якої був вищий за античну, успішно використовують для лікування ревматичних, нервових і шкірних захворювань нинішні індійські, американські та європейські медики.
Князь Галицко-Волынский, великий князь киевский (1240), первый король Руси-Украины (1253) родился в 1201 году в городе Галич. Сын князя Романа Мстиславича из династии Рюриковичей и его второй жены Анны. В 1211 был поставлен боярами на княжение в Галиче, но в 1212 изгнан. В 1221 стал княжить на Волыни и в 1229 завершил объединение волынских земель. В 1223 г.. отличился в битве на реке Калке против монголо-татар. В 1238 при поддержке горожан овладел Галичем. Впоследствии передал Волынь брату Василию Романовичу, а сам занял Киев развитию городов, привлекая туда ремесленников и купцов. При нем было основано города Львов, Угровск, Данилов, восстановлено Дрогичин, возведены новые крепости Кременец и Холм. Даниил Галицкий перенес столицу Галицько-Волынского княжества из Галича в Холм. После вторжения монголо-татар в Юго-Западную Русь (1240), Даниил осуществлял меры для предотвращения новых вторжений. Он заключил союз с владимиро-суздальским князем Андреем Ярославичем. В 1245 в битве под Ярославлем Галицкие войска Даниила разбили объединенные полки венгерских и польских феодалов и галицких бояр, что завершило почти 40-летнюю борьбу за восстановление единства Галицко-Волинского княжевства. В 1252 г. организовал освободительный поход против монголо-татар на Волынь. Согласился принять от папской курии в 1253 королевский титул; акт коронации Даниила состоялся в г.. Дорогичин. В 1245-1264 гг. Даниил был полновластным хозяином Галицко-Волынского княжества. Время княжения Даниила Романовича был периодом наибольшего экономического, культурного подъема и политического усиления Галицко-Волынского государства. В 1264 он умер в Холме. С его смертью закончило существование Галицко-Волынское великое княжество, одно из самых мощных государственных образований Восточной Европы.