ВІЙСЬКОВА-МОРСЬКА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Створення сильної регулярної армії Небувале зростання військових витрат, і як наслідок -покриття їх за рахунок найжорстокішого вичавлювання коштів за рахунок простого народу Поява цілої плеяди талановитих полководців і флотоводців: А. Д. Меньшиков, Б.П. Шереметьєв, Ф. М. Апраксин. Введені рекрутські набори тяжким тягарем лягли насамперед на російське село, так як термін служби не був визначений, людина відправлений в армію не сподівався на повернення до звичайного життя Створення потужного військово морського флоту
9 АДМІНІСТРАТИВНА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Особливістю колегій (рр.) В порівнянні з наказами стало більш чітке розмежування сфер їх діяльності, і, головне, дорадчий «колегіальний» порядок ведення справ. Введення посади фіскалів (людини, що стежить за діяльністю посадових осіб) налякало чиновників, а самі фіскали, небезгрішні за частиною хабарів і зловживань, щосили користувалися своїм становищем Табель про ранги (1722 г.) зобов'язувала усіх дворян служити і оголошувала службу єдиним отримання будь-якого державного чину, а значить, і основою будь-якої кар'єри Значно зросла кількість чиновників, яких до кінця петровського царювання налічувалося понад 3тис.чел., також зросли видатки на утримання управлінського аппара та. Фрагмент Табелі про ранги.
10 ПЕРЕТВОРЕННЯ В галузі культури, науки І ПОБУТУ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Відкриття першого вищого навчального закладу. Важливою особливістю культурних перетворень Петра I було те, що вони проводилися «зверху», нерідко шляхом нав'язування чужих російському суспільству європейських побутових традицій. Гоління борід не робив російського європейцем, а лише ображало його релігійні почуття. Петро I відправляв за кордон для навчання немало молодих дворян, для оволодіння морськими науками, а також механікою, артилерійським справою, математикою, іноземними мовами. Відбулися зміни торкалися лише верхівку суспільства; що стосується російського селянства, то воно ще дуже довго по подію Петровської епохи не читала газет, не ходило в театр, не знало, що таке асамблеї, і вже тим більше ніколи не носило перук Видання першої газети- «Ведомости ...», розвиток театру, установа асамблей. Кунсткамера в Санкт-Петербурзі
11 церковних АЯ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Засоби раніше належали церкви пішли і на підтримку величезної армії і флоту. Святійший Синод став своєрідним відомством ідеологічного і релігійного контролю, а церковна ієрархія перетворилася на різновид державної бюрократії. Монастирі стали використовуватися в якості своєрідних притулків для відставних і жебраків. Церква втратила свою автономію.
12 РЕФОРМИ В ОБЛАСТІ ЕКОНОМ ике ПЛЮСИ: МІНУСИ: Ухвалення митного тарифу. Петро прагнув захистити молоду вітчизняну промисловість від конкуренції промисловості західноєвропейської. У перші роки створення великої Російської промисловості використовувалася наймана праця. Однак його резерви були невеликі. Власники заводів стали посилено поширювати кріпосницькі порядки на мануфактури. Була створена промисловість, здатна повністю забезпечувати всі найважливіші військові і державні потреби країни, ні в чому не залежала від іноземного експорту. Закон не визначав розмір селянських повинностей, він встановлювався самим поміщиком Розвиток промислового і ремісничого виробництва, отримання Росії виходу до Балтійського моря сприяло зростанню зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
13 петровських реформ ОЧИМА Ключевський Почнемо з його висловлювань щодо планомірності і природності перетворень Петра I. «Наскільки Петрова реформа була заздалегідь обдумана, планомірно і наскільки вона виконана по задуманого плану - ось питання, що зустрічають нас на порозі історії Петра Великого». «... сама програма Петра була вся написана людьми 18-го століття. Але необхідно відрізняти завдання, що дісталися Петру, від засвоєння і виконання їх перетворювачем ». «... реформи Петра I прямували умовами його часу, до нього не діяли, частиною створеними ним самим, частиною вторглися в його справа з боку.
Объяснение:
ответ: 1) Аренда Россией Ляодунского полуострова и Порт-Артура. Экономическая экспансия России в Маньчжурии (кусок Китая). Распределение сфер влияния в Китае и Корее.
2) Крейсер Варяг участвовал в русско-японской войне, по исходу сражения по решению общего собрания оставшихся в живых офицеров был затоплен, чтобы не попасть в руки к японцам. Песня в память о героизме моряков, не сдавшим корабль врагам.
3. 27 января 1904- Чемульпо ( крейсер Варяг затоплен и канонерская лодка Кореец взорвана)
31 марта 1904 - гибель командующего 11й Тихоокеанской эскадрой С.О. Макарова при подрыве на мине броненосца Петропавловск.
Июль -декабрь 1904- осада Порт-Артура ( все месяцы - генерал Р.И. Кондратенко,погиб в декабре, его сменивший генерал А.М. Стессель крепость сдал)
11-22 августа 1904 Сражение при Ляояне( командующий сухопутный войск А.Н. Куропаткин)
6-25 февраля 1905 - сражение при Мукдене ( командующий сухопутный войск А.Н. Куропаткин)
14-15 мая 1905 - Цусимское сражени( адмирал З.П. Рожественский 2-ой Тихоокеанской эскадры и эскадра Небогатова)
4. Итогом войны стал Портсмутский м/д. Подписан 23 августа при псредничестве США в Порт-Смуте . По его условиям : Япония -получила Южную часть Сахалина и
Права на аренду Порт-Артура
Россия признавала Корею сферой японских интересов, давала японцам право рыбаловства вдоль русских берегов в Японском, Охотском и Беренговом море
Обе стороны обязались вывести войска из Маньчжурии.
5. Плохая подготовка русских войск на Дальнем Востоке, невнимательность и реакционность царизма, (который довёл страну до революционной ситуации), который и создал плохих неосмотрительных генералов и не финансировал войска, не ставил хорошие кадры на важные должности, предпочитая настоящим талантам, своих родственников.
Объяснение:1) В 1894-95 годах японцы провели победоносную войну с Китаем, условия их Симоненского м/д не устаивали Германию, Францию и Россию(мол, слишком жирно забирать Ляоудунский п-ов, Порт-Артур, Корею, Тайвань(о. Фармоза) . Россия обязалась выплатить вместо Китая контрибуцию в 400 млн руб Японии и ловко смогла забрать себе аренду на 25 лет Порт-Артура и Ляодунского п-ова. А позже в 1896- 1898 начали строить КВЖД и налаживать отношения с Китаем, Россия успела забрать себе аренду и Тайваня (о. Фармоза).
5) Например, великий князь Александ Александрович, назначенный главным начальником флота и Морского ведомства, которого прозвали во флоте " Семь пудов августейшего мяса", любил много путешествовать на военных короблях(!) в Париж, развлекаться там с дамами, тратить огромные суммы на всякую снедь. И несмотря на все признаки приближающиеся войны с Японией, продолжил вдали от Родины праздную жизнь, не отвлекаясь на подготовку к войне.
Декабристы, русские революционеры, поднявшие в декабре 1825 восстание против самодержавия и крепостничества (название получили по месяцу восстания). Д. были дворянскими революционерами, их классовая ограниченность наложила печать на движение, которое по лозунгам было антифеодальным и связано с назреванием предпосылок буржуазной революции в России. Процесс разложения феодально-крепостнического строя, отчётливо проявившийся уже во 2-й половине 18 в. и усилившийся в начале 19 в., явился базой, на которой выросло это движение. В. И. Ленин назвал эпоху всемирной истории между Великой французской революцией и Парижской Коммуной (1789—1871) «... эпохой буржуазно-демократических движений вообще, буржуазно-национальных в частности, эпохой быстрой ломки переживших себя феодально-абсолютистских учреждений» (Полное собрание соч., 5 изд., т. 26, с. 143). Движение Д. явилось органическим элементом борьбы этой эпохи. Антифеодальное движение во всемирно-историческом процессе нередко включало в себя элементы дворянской революционности, которые были сильны в Английской революции 17 в., в испанской освободительной борьбе 1820-х гг. и особенно отчётливо проявились в польском движении 19 в. Россия не была исключением в этом отношении. Слабость русской буржуазии тому, что «первенцами свободы» в России стали революционные дворяне. Отечественная война 1812, участниками которой оказались почти все основатели и многие активные члены будущего движения Д., последующие заграничные походы 1813—14 явились для них в известной степени политической школой.
В 1816 молодые офицеры А. Муравьев, С. Трубецкой, И. Якушкин, С. Муравьев-Апостол и М. Муравьев-Апостол, Н. Муравьев основали первое тайное политическое общество — «Союз или «Общество истинных и верных сынов Отечества». Позже в него вступили П. Пестель и др. — всего около 30 человек. Работа над улучшением программы и поиски более совершенных действия для ликвидации абсолютизма и отмены крепостного права привели в 1818 к закрытию «Союза и основанию нового, более широкого общества — «Союза благоденствия» (около 200 человек.). Новое общество считало основной целью формирование в стране «общественного мнения», которое представлялось Д. главной революционной силой, движущей общественную жизнь. В 1820 совещание руководящего органа «Союза благоденствия» — Коренной управы — по докладу Пестеля единогласно высказалось за республику. Основной силой переворота решено было сделать армию, которой руководили бы члены тайного общества. Происшедшее на глазах Д. выступление в Семёновском полку (1820) в Петербурге дополнительно убедило Д., что армия готова к движению (солдаты одной из рот заявили протест против жестокого обращения командира полка Шварца. Рота была отправлена в Петропавловскую крепость. Остальные роты также отказались повиноваться командирам, после чего весь полк был отправлен в крепость, а затем расформирован). По мнению Д., революция должна была совершиться для народа, но без его участия. Устранить активное участие народа в грядущем перевороте казалось Д. необходимым для того, чтобы избежать «ужасов народной революции» и сохранить за собой руководящее положение в революционных событиях.