ответ:
в результаті верденського розділу 843 франкська імперія була розділена на частини між трьома синами імператора людовика i благочестивого: лотарем i, людовиком ii німецьким та карлом ii лисим. старший, імператор лотар i, отримав так зване серединне королівство, яке після його смерті в 855 розпалося, в свою чергу, на 3 держави (королівства італія, прованс та лотарингія). людовик іі німецький отримав східно-франкське королівство (королівство східних франків), а карл ii лисий — західно-франкське королівство (франція).
нащадки людовика ii німецького східно-франкським королівством до початку x століття. за цей час вони розширили територію своєї держави за рахунок лотарингії. за мерсенським договором 870 людовик ii німецький приєднав східну частину лотарингії, а в 880 за рибмонським договором людовик iii молодший приєднав до своїх володінь і західну частину лотарингії.
королівство німеччина складалося з п'яти великих племінних герцогств — саксонії, баварії, франконії, швабії та лотарингії, що являли собою відносно однорідні за племінним складом напівнезалежні князівства. під час правління малолітнього людовика iv дитя влада племінних герцогів значно посилилася, в той час як механізми королівської влади виявилися ослабленими. положення ускладнювалося безперервними набігами угорців, які повністю знищили систему оборони південно-східних кордонів держави. ініціатива щодо відбиття зовнішньої загрози і підтримки державної влади перейшла до регіональних правителів: герцогів баварії, саксонії і франконії.
объяснение:
Предпосылки возникновения абсолютной монархии в России сложились еще во второй половине 16 в., при Иване 4. К концу 17 в. начинает складываться абсолютная монархия как тип государственной власти. Монархию можно считать абсолютной, если она обладает следующими признаками: сосредоточение всей власти в руках одного монарха, наличие сильного бюрократического аппарата,наличие постоянной армии, произошла ликвидация сословно-представительных учреждений.
Характерными чертами политики периода абсолютной монархии были:расширение территории, закрепощение крестьян, усиление роли государства, регламентация прав и обязанностей всех сословий.
Экономической основой российского абсолютизма было мануфактурное производство, барщинное хозяйство и складывающийся всероссийский рынок.
С середины 17в. при царе Алексее Михайловиче стали формироваться некоторые элементы абсолютизма. Так, реже стали созываться Земские Соборы, упала роль Боярской Думы и выросла роль приказной бюрократии, началось изживание основных принципов феодальной службы (местничества), увеличилась солдатских и рейтерских полков иноземного строя, что приближало войска к регулярной армии. Кроме того, выросла роль светской культуры, Россия постепенно вливалась в систему Европейских государств (мир с Речью Посполитой, присоединение к антитурецкой коалиции).Юридическое оформление абсолютизма форсированными темпами началось при Петре 1. Это выразилось в том, что Россия в 1721 г. была объявлена империей, а Петр – императором.Началось строительство новых органов власти и управления: создан Сенат (1721), учреждена должность Генерал-прокурора (1722), приказы были заменены коллегиями, проведена реформа местного самоуправления, упразднено Патриаршество (1700), вместо него создан Синод (1718).
Оформление абсолютизма происходило в жестких формах – выросли повинности крестьян и посадских людей, были введены многочисленные чрезвычайные налоги и сборы, население сгоняли на строительство дорог, каналов, крепостей, что вызывало многочисленные случаи гибели людей.
Оформившись при Петре 1, абсолютная монархия продолжала укрепляться при Анне Иоановне, Елизавете, Екатерине II.