1) Участники.
Противники:
Османская Империя - сохранение собственного влияния на Балканах, там были подконтрольные государства (Молдавия и Валахия).
Великобритания - Сохранение Торговых Отношений с Османской Империи. Османская Империя была зависимая от торговли с Европейскими государствами, частым было с Британией и из за этого у него слабая промышленность. Да и сильного конкурента виде Россия она не хотела видеть в Средиземном море не хотела.
Франция - Взять реванш за 1812. В то время правил внук Бонопарта - Наполеон 3 и здесь ситуация понятна.
Австрия - Хотела взять подконтроль Балканские государства.
Германия - Добровольцы и Наемники. Она неофициально участвовала в войне.
Итальянские добровольцы - Италия (одна из государств Италии - в том время Италия была расколота). верила что если она Англичанам и Французам они и ей. Ирония в том что ей не
На стороне России:
Россия (:-() - Борьба за влияние на Балканах и освобождения Православных государств. Выход к Средиземному морю через пролив Дарданеллы - Около Стамбула.
2) Павел Нахимов.
Владимир Корнилов.
Петр Кошка
Пирогов Николай.
3) Победа стран "Союзников" ("" - не верь что написано.). Великобритания - сохранение влияние и зависимости Османской империи. Франция - отомстила. Италия - ничего. Германия - деньги. Австрия - Валахия и Молдавия, зав подконтроль силой.
Россия: Чёрное моря стало нейтральным, Россия не могла строить черноморский флот. Смыта в экономике (казна пуста). Подрыв Авторитета и Крым разграблена а Севастополь в руинах.
На початку засідання суддя оголосив розгляд справи Івана Мазепи, що звинувачується у зраді українського народу. Потім було надано слово обвинуваченому, допит якого проводили прокурор, намагаючись довести його вину, та адвокат, намагаючись спростувати звинувачення.
До суду були за свідки з боку обвинувачення: фастівський полковник Семен Палій, політичний діяч Петро Сулима, полковник Михайло Борохович, жителька Батурина Марія Коваленко, генеральний суддя Василь Кочубей.
Кульмінаційним моментом заходу стала поява свідків зі сторони захисту: французького дипломата Жана Казимира де Балюза, Пилипа Орлика, шведського короля Карла ХІІ, які у супроводі перекладачів давали свідчення англійською мовою, а княгиня Анна Дольська – польською мовою.
Для більш детального розгляду справи було за експертів: російського історика XIX ст. Сергія Соловйова, кандидата історичних наук Василя Марочкіна, доктора історичних наук Михайла Брайчевського, українського історика Наталію Полонську-Василенко.
Після судових дебатів, виголошуючи останнє слово, обвинувачений заявив, що він не вважає себе зрадником України, оскільки інтереси його Батьківщини стоять вище за міждержавні угоди, власний спокій і безпеку.
Наприкінці засідання присяжні ухвалили справедливий і неупереджений вирок: виправдати гетьмана Івана Мазепу і вважати його національним героєм.
Хочеться вірити, що постать Івана Мазепи стане прикладом справжнього патріотизму для майбутніх правників у їхній подальшій юридичній діяльності.