1После правления Ивана IV Россия находилась в плачевном состоянии: в 70-80-е гг. начался настоящий хозяйственный кризис, который выразился в запустении городов и деревень, гибели большой массы людей, бегстве крестьян на окраины страны, голоде. Между боярами был раздор.
Основные внутриполитические действия царя Федора Ивановича: перевод указа о заповедных летах из временного в постоянное использование, 1597 г – издан указ об урочных летах, введено патриаршество
2«Заповедь» на выход крестьян в Юрьев день из временной меры превратилась в постоянную потому, что необходимо было преодолеть хозяйственный кризис. Основными производителями в сельскохозяйственной стране были крестьяне. Их прикрепление к земле обеспечивало стабильность хозяйств, обработку пахотных земель. В связи с этим изменилось положение крестьянства: теперь они не только экономически зависели от бояр и помещиков, но и попадали в личную зависимость.
Объяснение:
Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і законослухняність спартанців, потайність і засекреченість у державних справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кордон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.
Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної системи дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт колективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати колектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.