Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання.
Оскільки компетентнісний підхід, що сьогодні активно запроваджується у нашій школі, заснований саме на оцінці (а отже проектуванні) вчителем результатів, досягнутих учнями, то наш попередній матеріал ми присвятили тому, як можна перетворити таксономію Б. Блума у практичний інструмент проектування уроку.
Нагадаємо, що якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (продукують в учнів мислення низького рівня), а наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (мисленнєві операції високого рівня). Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, цей інструмент допомагає нам у кожний момент уроку бути свідомими того, чи розвиваємо ми дійсно критичне мислення наших учнів.
До речі, зауважимо, що після нашої першої публікації щодо використання таксономії Б. Блума у шкільній практиці, ми отримали від читачів запитання щодо використання нової інтерпретації цього інструмента, створеної групою американських вчених (Андерсон та ін.) у 2009 р.
Прочитайте отрывок из сочинения историка и выполните задания.
«Когда вопрос о престолонаследии был решён и предмет суждения сановников, казалось, был исчерпан, — князь Дмитрий Голицын неожиданно высказал в собрании свою затаённую мысль. «Надо бы нам себе полегчить, — сказал он собранию, — так полегчить, чтоб воли прибавить… Надобно, написав, послать к Её Величеству условия»… Условия сводились к следующему:
1) императрица должна обещать не выходить замуж и не назначать себе наследника; 2) Верховный тайный совет содержать всегда в восьми персонах и без его согласия не объявлять войны и не заключать мира; не налагать податей и не расходовать государственных доходов; не жаловать вотчин и не отнимать имения и чести у шляхетства; не жаловать никого в придворные и генеральные чины; 3) гвардии и всем прочим войскам быть в ведении Верховного тайного совета, а не императрицы. Условия были редактированы так, как будто Анна давала их по своему почину».
-Разрыв кондиций
-членами Верховного совета или же верховниками
Объяснение:
осатльное я вставила в текст,удачи:)
должно быть правильно
Як на мене, не можливо завжди жити традиціями минулого. Нове завжди потрібне, адже це допомагає полегшувати життя усім. Прогрес не стоїть на місці і хочеться того, чи ні, але нове рано чи пізно витіснити старе, адже воно буде легше, практичне. Тому, на мою думку, повністю не можливо втілити цей принцип.