причини хрестових походів. в основі хрестових походів лежить цілий комплекс демографічних, соціально-економічних, політичних, релігійних і психологічних мотивів, не завжди що усвідомлювалися їх учасниками.
що почався в 11 ст. в західній європі демографічне зростання натрапило на обмеженість ресурсів, в першу чергу, землі як основного засобу виробництва. виник значний надлишок народонаселення, який не міг бути забезпечений в рамках середньовічної системи господарювання: він утворювався за рахунок молодших синів феодалів. за словами ж.ле гоффа,«хрестові походи сприймалися як очищаючий засіб від перенаселеності заходу». що зміцнювалося в свідомості уявлення про незчисленні багатства сходу породжувало жадання завоювання родючих заморських земель і придбання скарбів (золота, срібла, коштовних каменів, вишуканих тканин).
для італійських торгових міст-республік венеції, генуї, пізи експансія на схід була продовженням їх боротьби з арабами за панування на середземному морі.
демографічний тиск сприяв зростанню політичної напруженості. постійною межею європейського життя сталі усобиці, феодальні війни, селянські заколоти. хрестові походи давали можливість каналізувати агресивну енергію фрустрированних груп феодального суспільства в справедливу війну з «невірними» і тим самим забезпечити консолідацію християнського світу.
в психологічному плані прагнення оволодіти багатствами сходу і надія на вічний порятунок з'єдналися з властивою європейцям жаданням мандрів і пригод. подорож в незвідане давала можливість вирватися із звичного одноманітного світу і позбулися пов'язаних з ним тяготи і біди.
ініціатором і головним організатором руху хрестоносця стало папство, істотно що укріпило свої позиції в другій половині 11 в.
после смутного времени в качестве одной из важнейших отраслей развивается ремесло. в основном оно превращается в мелкотоварное производство, что означает, что ремесленники стали работать для рынка, а не только по отдельным заказам. ремесло также укрупнилось, в нем стал использоваться наемный труд. в связи с тем, что ремесленники концентрировались в городах, произошла специализация ряда районов по отраслям деятельности. отметим, что ремесленными центрами становились в отдельных случаях и села. все вышеописанные факторы к тому, что были созданы благоприятные условия для развития мануфактурного производства.
Марфа Борецкая-новгородская посадница,возглавлявшая оппозицию по отношению к Ивану 3 в ходе присоединения Ногрода к Московскому государству.
Казимир 4-великий князь литовский и польский король.
Хан Ахмат-хан Большой Орды
Даниил Холмский-боярин и воевода при Иване 3.
Василий 3-великий князь владимирский и московский,государь всея Руси,отец Ивана 4 Грозного.
Территории,которые вошли в состав Московского государства при Василии 3:
-Псков-1510 год
-Смоленск-1514 год
-Рязань-1521 год