На сегодняшний день, проблема террора переросла в мировую проблему, стоящую практически в первых рядах. Последствия данного действия губительны и удивляют своей жестокостью и циничностью, и чем дальше, тем хуже, больнее! Если задуматься, то, к сожалению, нет ни одной страны в мире, которую не коснулась бы данная проблема. И, что самое страшное, искоренить эту проблему, увы, пока никак нельзя.
Объяснение:
Грецька колонізація (8 – 6 ст.) – це процес масового переселення греків з міст Егейського басейну в численні колонії (апойкии), розташовані на узбережжях Середземного й Чорного моря. Підстава колоній почалося ще в 2 т. л. до н. е., але 8-6 ст. набуло масового характеру. У колонії переселилися не менше чверті грецького населення, яке заснувало кілька сотень грецьких міст.
Основні причини колонізації:
1. Потреба полісної економіки в нових землях, нових джерелах сировини, в нових ринках збуту ремісничої та сільськогосподарської продукції.
2. Поява в суспільстві тих, хто позбувся земельного наділу; в складі поселенців були і ті, хто у себе на батьківщині в силу будь-яких причин не міг його мати.
3. Різке зростання народжуваності в Греції («демографічний вибух»). Створювалося надмірне населення, яке не знаходило свого місця на батьківщині і змушене було переселитися.
4. Соціальна боротьба, яка супроводжувала процес народження нового виду державності – поліса. Боротьба між родовою знаттю і рядовими общинниками приводила іноді до того, що Переможені змушені були залишати Батьківщину.
Основні напрямки колонізації:
1. Західний напрямок (о. Сицилія, Південна Італія, Південна Галлія, східне узбережжя Іспанії).
Першою колонією, заснованою греками на Заході, було поселення на острові Питекуссы (західне узбережжя Італії) і місто Куми (Кампанії), виведені близько середини 8 ст. до н. е. Незабаром були засновані міста, що перетворилися потім у найбільші і процвітаючі западногреческие поліси: Сіракузи, Тарент, Сібаріс, Кротон та ін. Сицилія і Південна Італія були так густо усіяні мережею грецьких колоній і поселень, що стали називатися «Велика Греція». На південному узбережжі Франції була заснована Массалія згодом стала багатонаселеним полісом, через який по річці Родану Грецькі товари прямували у внутрішні області Галлії, аж до сучасного Парижа. На іспанському березі була заснована велика колонія Емпоріон. Особливою активністю в західній колонізації відрізнявся місто Корінф, один з найбільших торгово-ремісничих центрів Балканської Греції, для якого характерно раннє становлення полісного ладу і нової економіки.
2. Північно-східний напрямок.
Тут провідну роль грав Мілет (Південний Захід Анатолії), також один з найбільших і багатих грецьких міст. За переказами, Мілет вивів до 100 різних поселень і колоній. Великими грецькими колоніями стали міста Халкедон, Візантії. Міста Синопа і Гераклея Понтійська були найбільш могутніми на південному березі Чорного моря. Найзначнішими грецькими колоніями на Західному Причорномор'ї вважалися Істрія, Аполлонія Понтійська, Одесос. Незабаром колонізаційна хвиля досягла Північного Причорномор'я: Ольвія, Херсонес, Пантікапей. Найбільш великими грецькими колоніями Кавказького узбережжя були міста Пітіунт, Діоскуріада, Фазіс.
"Терроризм в наши дни"
У мирового сообщества появился новый враг номер один. Он силен и опасен, жесток и коварен. Имя ему - международный терроризм. Пока он не будет побежден никто и нигде не может чувствовать себя в полной безопасности. Уже сейчас терроризм можно назвать "чумой 21 века", ведь он не уступает этой болезни в разрушительной силе. По статистике один раз в два дня происходит теракт, в результате которого гибнут невинные люди. Число терактов неуклонно растет с каждым годом. Растет жестокость. Растет число жертв. Растет подготовленность, организованность террористов. Каждый последующий теракт всегда страшнее предыдущего.
Весь мир обошли кадры с таранящими башни Всемирного торгового центра самолётами, руинами взорванных жилых домов в Москве, театрального центра на Дубровке, где в течение 3 дней около полусотни вооруженных террористов держали в заложниках почти 900 человек... Этот список, к сожалению, можно продолжать достаточно долго. Данные события никого не оставили равнодушными. Для кого-то они стали настоящей трагедией, для кого - то лишним поводом для радости. Они заставили весь мир задуматься. Никто не может предугадать, где террористы нанесут свой следующий удар и сколь страшным он будет.
Уже сейчас в мире перестали делить террористов на "хороших" и "плохих", тем самым сделав важный шаг к победе над этим злом. У терроризма нет национального лица. Утверждать, что все чеченцы и арабы террористы -глупо, никогда нельзя судить о целом народе по отдельным его представителям. Все разговоры о том, что Ислам - религия террористов, а каждый мусульманин - потенциальный шахид - беспочвенны. Миллионы мусульман во всем мире осудили террористов, совершивших страшные преступления.
Терроризм можно победить лишь всем миром, вместе, забыв долги и обиды. Но бороться нужно не с проявлениями терроризма, а с причинами его возникновения. Нужно помнить, что терроризм - это всегда реакция общества.