Передумови й причини:
Недотримання польським королем обіцянок, які він давав козакам напередодні Хотинської війниМасове покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козакамиНевдоволення реєстровців розоренням їхніх господарств панами під час перебування козаків у походахЗаборона польскої влади козакам здійснювати походи проти татар і турків5.Наполягання запорожців на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви.
1625р.- повстання під проводом Марка Жмайла на Подніпров`ї. Початок переговорів та обрання новим гетьманом поміркованого М. Дорошенка. Результатом переговорів стала Куруківська угода.
1630р. - Перший великий козацький виступ під проводом Тараса Федоровича( Трясила), що мав характер національно-визвольної боротьби.
Вирішальна битва - під Переяславом.
Визначна подія - "Тарасова ніч".
Неспроможність поляків здобути перемогу над повстанцями та укладення Переяславської угоди. Відмова Т. Федоровича від угоди з поляками та підписання договору новообраним гетьманом А. Конашевичем-Бутом.
1635р. - причина- прийняття сеймом Речі Посполитої постанови "Про припинення козацького свавілля". Зруйнування Кодаку козаками на чолі з І. Сулимою. Оточення Кодаку польськими військами; захоплення І. Сулими загоном реєстровців, які проникли у фортецю, його страта у Варшаві.
1637-1638рр. - причина- "чистка" козацтва польським гетьманом М. Потоцьким. Ватажок повстанців - Павло Бут(Павлюк). грудень 1637р.- поразка повстанців під Кумейками, страта П. Бута та інших козацьких лідерів у Варшаві. весна 1638р. - продовження боротьби новообраним гетьманом нереєстрового козацтва Яковом Острянином та перемога у квітні того ж року під Говтвою. травень 1638р- поразка під Лубинами. Продовження боротьби на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею та поразка повстанців.
Причини поразок
стихійність, відсутність ретельної підготовки;локальність виступів, відсутність єдиного лідера,схильність старшини та реєстровців до переговорів, а не до рішучих воєнних дійперевага польскої армії у стратегії та озброєнні.
Один из первых очагов гражданской войны в Казахстане возник в конце ноября 1917 г. в Оренбурге –административном центре Тургайской области, где атаман Оренбургского казачьего войска Дутов сверг советскую власть и арестовал революционный комитет во главе с делегатом II Всеросийского съезда Советов С.Цвиллингом. вооруженный центр борьбы с советской властью был и в Семиречье. 1(14) ноября 1917 г. войсковой совет Семиреченского казачьего войска образовал так называемое войсковое правительство. В Верный (ныне Алматы) стекались белогвардейские офицеры и юнкера для борьбы с советской властью.
В ноябре 1917 г. образовался очаг контрреволюции в Уральске. Созданное здесь областное войсковое правительство вскоре разогнало местный Совет и захватило власть. Эти войсковые правительства были главными силами белогвардейского контрреволюционного движения в казахстане. Они опирались на белогвардейское офицерство, кулацкие элементы казачьих станиц и переселенческих сел и поддерживались местными кадетами, эсерами, меньшевиками, лидерами партии “Алаш”; “Шуро-и-исламии” и некоторых других партий и политических движений.
К лету 1918 г. гражданская война приняла широкие масштабы в связи с активацией империалистических государств, которые с целью свержения советской власти объединились с белогвардейцами внутри страны. Их главной ударной силой стал Чехословацкий корпус, созданный до революции из числа чехов и словаков – военнопленных солдат Австро-Венгрии. Части корпуса вместе с внутренней контрреволюцией захватили города Акмолинск, Петропавловск, Атбасар, Кустанай, 11 июля 1917 г. советская власть была свергнута в Семипалатинске.