1-с 2-т 3-р 4-и 5-б 6-о 7-г
Стрибог
Кожен Стародавній германець знав, що він повинен полягати в племені, щоб вижити. Стародавній германець слухав свого конунга (вождя племені). Стародавній германець прокидався вранці дуже рано, щоб подбати про свою сім'ю і своє племені. Турбота його проявлялася в полюванні, щоб зібрати продовольства. Разом зі своїми одноплемінниками він відправлявся шукати здобич, і, якщо здобич була спіймана-значить день майже вдався. Після полювання германець займався своєю зброєю, приводив його в порядок, адже на зборах племені він повинен бути завжди в повному обмундируванні. Германець вважав війну найкращим заняттям, адже в разі перемоги він здобував славу і багатство, як і його плем'я. Але, в мріях і щоденних турботах древній германець не забував залишити щось на майбутнє про себе. Так як він жив в печері, він залишав малюнки на скелях розповіді про своє життя в картинках, зігріваючись теплими шкурами, які для нього дбайливо зробила його дружина, мріючи здобути перемогу в новому поході і знайти могутність і визнання.
Цей день був важким, тому що на наступний день належало зібрання, на якому вирішувалося питання набігу на сусідню територію. Цей набіг був чреватий війною з римським імператором і тому багата видобуток одноплемінників могла закінчитися його смертю або зовсім попаданням в рабство. Тому він обмірковував як вчинити; наївшись вдосталь м'яса відправився в ліжко з роздумами про майбутнє.
Объяснение:
бл как сложно на Украинском писать
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
стрибог - бог ветра
1 с
2 т
3 р
4 и
5 б
6 о
7 г