Создания: царского села начинается с того момента, как император петр i подарил своей жене екатерине саарскую мызу в 1710 г. спустя 7 лет начинается строительство дома под руководством архитектора браунштейна, и по же лет оно заканчивается, а императрица присуждает ему название «каменных палат». свой знаменитый ныне облик дворец обрел в период царствования императрицы елизаветы петровны. фасад здания был выкрашен в лазоревый цвет, который чудесно гармонировал с элементами декора. дворец становится трехэтажным — северную сторону отныне венчают золотые купола церкви, а к южной примыкает великолепное парадное крыльцо. на многих элементах украшений появляется вензель его хозяйки — елизаветы петровны. коснулись изменения и интерьера. впервые здесь была использована новая планировка — комнаты переходили из одной в другую по всей протяженности дворца, образовывая так называемую парадную анфиладу. автором этих изменений был знаменитый архитектор растрелли, работавший и над созданием архитектурного комплекса зимнего дворца в санкт-петербурге.залы и комнаты: главный зал дворца, самый большой во всех дворцах петербурга — большой, или тронный. потолки достигают около 47 м в высоту, а ширина его — примерно 18 м. внимание сразу же привлекают великолепный паркет и величественный плафон, закрывающий весь потолок. изображения на плафоне символизируют изобилие, науку и искусство, войну и победу. прогуливаясь по знаменитой парадной анфиладе с огромными окнами высотой во всю стену, можно увидеть серебряный и синий кабинеты, гостиные лионскую и арабесковую, купольную столовую и китайский зал, официантскую комнату, опочивальню, парадный кабинет. отдельного упоминания заслуживает знаменитая янтарная комната. в 1716 г. король пруссии фридрих-вильгельм i подарил петру i панели из янтаря. поскольку площадь кабинета была несколько больше панелей, пришлось заказать недостающие элементы, на которые ушло примерно 450 кг камня. судьбу этой комнаты знает сегодня каждый школьник, к счастью, после пропажи во время второй мировой ее удалось восстановить.факты: детали янтарной комнаты несли из петербурга в царское село на руках фридрих вильгельм, император , желая закрепить союз с петром i, подарил ему сокровище, произведение искусства — кабинет из янтаря. янтарные панели, детали кабинета были настолько хрупкими, что ящики пришлось нести на руках из петербурга до самого царского села. во время второй мировой фашисты вывезли сокровище в кёнигсберг, и там оно бесследно пропало. сегодня туристы могут любоваться в екатерининском дворце частично воссозданными к празднованию 300-летия санкт-петербурга интерьерами новой янтарной комнаты.
У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.
Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?
Світ у Новий час.
Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.
Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.
На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі в завоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.