Володимир Великий (980-1015), який проявив себе як талановитий і авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор і тонкий дипломат. Його князювання стало початком нової доби в історії держави, періодом її піднесення і розквіту.
Продовжуючи політику своїх попередників щодо збирання навколо Києва слов'янських земель, князь Володимир військовими походами на хорватів і дулібів, радимичів і в'ятичів завершив тривалий процес формування території Київської держави, яка стала найбільшою країною в Європі.
До того ж князь Володимир увійшов в історію країни як справжній реформатор. При ньому, насамперед, розпочався цікавий процес слов’янізація державного управління. Молодого князя називали «полукровок», його матір була слов’янкою з Чернігівщини, він був вже ближче до киян, а не до варязьких найманців. Тому під час військової реформи він випроваджує з країни варягів, які хотіли обкласти люд додатковою даниною. Була створена нова, підконтрольна князю військова дружина із русинів, місцевих мешканців. Вони за свою службу одержували від князя земельні наділи і тим самим ставали своєрідною противагою місцевому боярству.
З урахуванням інтересів населення була проведена і управлінсько-адміністративна реформа, коли влада від удільних князів перейшла до вірних йому людей - численних синів і наближених бояр-намісників. Таким чином, на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов адміністративно-територіальний, що свідчило про вищий рівень зрілості держави.
Було проведено ще чимало нових починань, які визначили процес розквіту Київської Русі, але найголовніше місце серед них посідає вагомий культурно-цивілізаційний процес - прийняття християнства. Ця історична подія розпочалася у 988 р., коли після облоги Володимир захопив Херсонес (Корсунь), щоб примусити візантійських імператорів виконати свої обіцянки і видати за нього свою сестру. Додатковою умовою весілля стало хрещення Володимира. Він повернув місто Візантії, натомість Тмутороканське князівство у Східному Криму залишилося під владою Києва. Сучасні історики наголошують, що саме перемога над Херсонесом знаменує початок епохи великодержавності Київської Русі.
Повернувшись до столиці, князь розпочав хрестити городян. Вони ставилися до цього добре, бо вже давно знали, що таке християнство, поділяли його цінності. В інших землях язичництво відступало поступово.
Объяснение:
До фараонів у Єгипті ставилися як до богів. Вони були правителями однієї з перших великих цивілізацій, які жили в умовах абсолютної розкоші і володарювання над імперією, подібної до якої світ ніколи не бачив. Вони харчувалися молоком і медом, в той час, як тисячі людей гинули під час будівництва величезних статуй в їх честь. А коли їх власне життя добігало кінця, фараонів ховали так, що їх тіла зберігалися протягом більше 4000 років. У них була абсолютна влада, вони насолоджувалися життям, як ніхто інший в той час, але іноді явно перегинати палицю.
Объяснение:
«ЗА»: Справедливое наказание, Защита общества от опасных элементов, Экономическая несправедливость пожизненного заключения, Смертная казнь более гуманна, чем пожизненное заключение.
«ПРОТИВ»: Невозможность реабилитации, Не ведёт к исправлению,Существование палачей,Не всегда может являться сдерживающим фактором,Порождение жестокости в обществе
Объяснение:
Смертная казнь является всё тем же убийством, только узаконенным на государственном уровне. А жестокость всегда будет порождать жестокость. Вспомните как раньше, когда казни совершались на площадях, буквально весь город собирался, чтобы посмотреть на это «представление». А ведь тогда казни были куда более изощрёнными. Можно подумать, что с тех пор общество сильно изменилось и стало более культурным, но нет. Согласно докладам ООН, в странах, где смертная казнь разрешена, преступления, за которые она полагается, случаются чаще.