ответ:осія, пригноблюючи Наддніпрянську Україну, намагалася загарбати Галичину, Буковину та Закарпаття, раз і назавжди покінчити в Україні з „мазепинством” і „сепаратизмом”.
Німеччина мріяла про розширення своєї території на Схід, мала на меті взяти під свій протекторат Україну.
Австро-Угорщина прагнула розширити свої володіння: приєднати Волинь і Поділля до Габсбургської монархії.
Великі держави ділили землі й багатства, не питаючи згоди їх господаря — українського народу, який тоді був розтерзаний двома імперіями — царською Росією та Австро- Угорщиною.
Объяснение:
Народники видели движущей силой социальной революции русское крестьянство, а марксисты - мировой пролетариат (т. е. рабочий класс - заводских наёмных рабочих, батраков, подёнщиков) . Народники в зависимости от течения действовали с пропаганды ("разбудить крестьянское сознание", пропагандисты) , тайных обществ и организаций ("узкий круг" революционеров, заговорщики) или террора (бунтари, впоследствии народовольцы) . Марксисты считали, что достижение социализма и коммунизма возможно либо революционным (классические марксисты и ленинисты/маоисты и т. п.) , либо эволюционным (за счёт борьбы рабочего класса за свои права и уступок буржуазного общества, ревизионисты) путём.
В России с марксизмом познакомились ещё в начале 1860-х годов, В 1869 году в Женеве на русском языке были изданы Устав I Интернационала и «Манифест коммунистической партии» (в переводе М.А. Бакунина) Тогда же за границей была создана Русская секция I Интернационала, В 1872 году в России на русском языке вышел в свет первый том «Капитала» — главного сочинения К. Маркса. Поэтому марксистские организации ранее конца XIX появиться в России не могли
За то, что во время правления Александра III курс внешней политики Российской империи был направлен на поддержание союза со всеми государствами. В период его правления Россия не вступала в войны с государствами
Для укрепления своей обороны, например, Сахалин обеспечивает дополнительную безопасность тихооеканскому флоту. Также для создания дополнительных плацдармов
В конце XIX века в этом регионе очень сильно было влияние Японии, которая начала настоящую экспансию, создав современную армию и флот при поддержке Германии, США и Англии. Особенно агрессивно вела себя Япония по отношению к Китаю и Корее.
Франция, Германия и Россия, в конце концов, опротестовали законность захватов некоторых земель Японией и вынудили ее пойти на соглашение с Россией в том, что касалось права первой держать свои войска в Корее.
Так как Российская империя стала соперницей Японии в этом регионе, однако к военным столкновениям она была не готова. Чтобы увеличить собственные силы и влияние на Дальнем Востоке, Россия в 1891 г. развернула строительство Великой Сибирской магистрали, которая бы соединила Челябинск и Владивосток.
Объяснение:
. Коли і як з’явилася людина сучасного типу?
Поміркуйте! На основі тексту та ілюстрацій визначте, чим зовнішній вигляд кроманьйонців відрізнявся від інших людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців)
Сучасна людина – вчені називають її «людина розумна» (по-латині «homo sapiens») – з’явилась у Африці близько 200 тисяч років тому. Хто був її безпосереднім предком, ще остаточно не встановлено – це одна з загадок історії. Згодом сучасна людина розселилась по інших континентах, окрім Антарктиди. У Європі сучасна людина з’явилась близько 40–35 тисяч років тому. Вчені назвали її кроманьйонець, оскільки вперше на сліди цієї людини натрапили в печері Кро-Маньйон (Франція).
На відміну від людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців), кроманьйонці мали тендітнішу будову тіла: пряму фігуру, високий округлий лоб, тонкий ніс, трохи загострене підборіддя. Пальці на руках стали гнучкішими, що дало змогу робити дуже точні рухи та різноманітну роботу. «Людина розумна» вже володіла мовою, висловлювала свої думки.