М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ukubasov
ukubasov
03.01.2020 14:21 •  История

Вишите пропущенные в тексте названия, слова, имена, даты, обозначенные порядковыми номерами. При необходимости при порядковых номерах даются пояснения
о характере требуемой вставки. Вставки впишите под соответствующими номерами в
таблицу (по за каждую верную вставку. Всего ).
После смерти Василия Темного великим князем стал его старший сын (1
имя) (2 годы правления). Особое значение он придавал усилению своего влияния в
Новгороде.
Новгородские бояре, противники Москвы, во главе с (3 имя) считали, что
необходимо заручиться поддержкой Литвы. На реке Шелони в (4 год) произошла
битва, в которой московские войска разбили новгородское ополчение. В 1478 г. была
окончательно ликвидирована новгородская самостоятельность, распущено вече, а символ
Новгородской вольницы (5 назвать символ) отправили в Москву.
Затем настала очередь Тверского княжества. В ознаменование победы над Тверью
московский князь принял титул (6 назвать титул).
Москва прекратила выплату дани Золотой Орде. Однако ордынский хан (7 имя)
объединил силы Орды для похода на Русь. В (8 год) ордынские войска подошли к
(9 место), но не решились выступить против московского войска. Это событие
вошло в историю под названием (10 название)
ответ
я на олимпиаде ​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
polinka2002761
polinka2002761
03.01.2020

Условно все реформы Петра I можно разделить на три направления: быт, культура, образование.

1. Первая и сама известная реформа в быту Петра I была проведена сразу после окончания Великого посольства. Введение одежды на европейский манер сильно потрясло народ. Сам царь лично обрезал длинные рукава и бороды. Неизменными остались только каноны церкви, позволялось это и крестьянским мужикам.

2. Приехав из-за границы, будущий император привёз не только картофель, но и чайные листья, кофе и табак. Последнее сильно укоренилось в российском обществе и, конечно, привело к отрицательным последствиям.

3. В российское государство была завезена ещё одна Западная традиция. Новый год теперь отмечали не с 1 сентября, как по старинке, а с 1 января. Теперь принято было наряжать новогоднюю ёлку, а летоисчисление вести по григорианскому календарю с рождения Христова, а не от сотворения мира.

4. Именно при Петре I был создан первый российский музей Кунсткамера. Сюда привозили вещи со всей страны. Например, останки умерших животных, древние летописи, заспиртованные головы "монстров". Вскоре музей стал открытым для свободного посещения простыми гражданами.

5. Первым российским императором была основана и новая столица. На смену старой Москве пришёл молодой и величественных Санкт-Петербург. Город был заложен в 1703 году.

Объяснение:

как-то так

4,6(77 оценок)
Ответ:
На початку третього тисячоліття, коли Туреччина має реальні шанси розпочати переговори щодо повного членства у Європейському Союзі, а Україна твердо заявляє про свої наміри приєднатися до цієї європейської структури, актуалізується питання про ймовірність повторення Україною шляху своєї південної сусідки і абсолютно до- цільним видається реконструкція початків просування Туреччини до Європи. На дум- ку багатьох дослідників, курс на Захід розпочався з підписання у 1963 р. Договору про асоціацію Туреччини з Європейським економічним співтовариством. Фактично саме ця міжнародна угода зафіксувала сам факт приєднання Турецької Республіки до Євро- пи на правах асоційованого члена.
Проте нам видається цілком правомірним розглянути глибше коріння європейсь- кого вектора турецької політики, а саме – з’ясувати витоки тяжіння Туреччини (а ра- ніше ще й Османської імперії) до західного світу, а відтак і до Європи. Ще у 1924 р., на початках становлення республіканського ладу в Туреччині, лідер держави К.Ататюрк зазначав: „Рух турків протягом століть зберігав постійний напрямок. Ми завжди рухалися зі Сходу на Захід”. Власне це підтверджувало спрямованість не тіль- ки історичного руху турків з Центральної Азії до Європи, але й подальше бажання ту- рків приєднатися до європейської цивілізації, стати її невід’ємною частиною. „Країни різні, але цивілізація – одна. І для того, щоб мати змогу прогресивно розвиватися, на- ція має брати участь у цій єдиній цивілізації”, – так визначив свого часу логіку істори-
1 чного поступу Туреччини її перший президент .
Донедавна ці проблеми розглядалися суто під кутом зору марксистсько-ленінської методології, яка передбачала однобічний, класовий підхід у розгляді тих чи інших іс- торичних явищ. Тому автор цієї статті визначила своїм завданням позбутися в оцінці тогочасних подій ідеологічних кліше, дати об’єктивний аналіз процесам, які спонука- ли колись могутню імперію, а потім вже й молоду республіку з переважною більшістю мусульманського населення повернутися „обличчям” до Заходу. Адже, вочевидь, це не був одномоментний і несподіваний поворот, навпаки – зумовлений цілою низкою по- літико-економічних і соціально-культурних факторів процес. Тому мета даного дослі- дження полягає у визначенні головних, на нашу думку, етапів повороту азійської му- сульманської країни до Заходу з одночасним виокремленням найсуттєвіших і значу- щих в її історичному розвиткові моментів.
Одна з наймогутніших держав Сходу, Османська імперія, історично вибудовувала- ся як імперія, що розташовувалася як на азійському й африканському, так і на євро- пейському континентах. Первісно вона була тісно пов’язана з Європою не тільки тери- торіально, але й політично та економічно через систему як міждержавних договорів, так і торговельно-економічних угод. Османська імперія, розквіт якої припав на другу половину ХV–ХVІ ст., як будь-яке багатонаціональне державне утворення, утримува- ло свою єдність завдяки суворій і послідовній централізаторській політиці і, безумов- но, блискуче організованій армії, що була тісно пов’язана з феодальною системою зе- млеволодіння, а саме з тімарною системою. Державна могутність, військова сила, дос- татньо широка віротерпимість до християн, пишність султанського двору – все це під- тримувало високий статус Оттоманської Порти серед є
4,5(67 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ